Ландскруна
Ландскру́на (швед. Landskrona) — портове місто в в південно-західній Швеції в лені Сконе, на березі протоки Ересунн.
Населення 40 тис. мешканців (2006). Площа 302,5 км2. Адміністративно муниципалітет Ландскрони включає також з 1959 року острів Вен.
У місті розвинені хімічна, машинобудівна та військова промисловості.
Залізнична станція та морський порт.
З 2003 року в місті працює тролейбусний транспорт.
[ред.] Історія
Ландскруна розташована в вигідній для суден бухті. Поселення отримало права міста 1413 року, воно відіграло важливу роль в історії Швеції та Данії. Місто підтримало скинутого данського короля Христіана II і виступило проти данської Реформації 1535 року. Король Христіан III побудував у Ландскруні замок для оборони бухти; будівництво завершили 1560 року. У 1656 Ландскруна та її околиці відійшли до Швеції. Місто як зручний і добре захищений порт планували перетворити в крупний торговий центр. Замок укріпили новими бастіонами; площа в межах рову сягнула 400x400 м; замок визнали найпотужнішим та найсучаснішим у Скандинавії. Після облоги 8 липня — 2 серпня 1676 року містом знов заволоділи данці. Надалі Ландскруна поступово втрачає своє значення. Під час тривалих шведсько-данських воєн шведською морською базой стала Карлскруна, більш віддалена від данських берегів. Функції торгового центра перейшли до Мальме, хоча там і була відсутня (до кінця XVIII ст.) зручна гавань. Міські укріплення були розширені в 1747—1788 роках, проте вже в 1822 році прийняли рішення про їх знесення. В 1869 році ландскрунський гарнізон скасували. Стіни та рови укріплень збереглися.
[ред.] Відомі люди
- Сельма Лагерлеф — письменниця, лауреат Нобелівскої премії з літератури (1909). У Ландскруні працювала вчителькою в школі для дівчаток (1885 — 1895). Одна з вулиць міста названа на її честь.
- Альвар Гульстранд — офтальмолог, лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини (1911).
