Ланівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ланівці
UKR Łanowce COA.gif
Герб Лановець
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Тернопільська область Тернопільська область
Район/міськрада Лановецький район
Код КОАТУУ 6123810100
Засноване 1444
Статус міста з 17 травня 2001[1] року
Населення 8682 (01.01.2011)[2]
Площа 15 км²
Густота населення 579 осіб/км²
Поштові індекси 47402
Телефонний код +380-3549
Координати 49°52′00″ пн. ш. 26°05′14″ сх. д. / 49.86667° пн. ш. 26.08722° сх. д. / 49.86667; 26.08722Координати: 49°52′00″ пн. ш. 26°05′14″ сх. д. / 49.86667° пн. ш. 26.08722° сх. д. / 49.86667; 26.08722
Водойма Горинь, Жирак, Жердь , Буглівка
Відстань
Найближча залізнична станція Ланівці
До обл./респ. центру
 - залізницею 63 км
 - автошляхами 57 км
До Києва
 - фізична 320 км км
Міська влада
Адреса 47402, Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Веб-сторінка lanivtsi.com.ua

Ла́нівці́ — місто районного значення в Тернопільській області, адміністративний центр Лановецького району. Міській раді підпорядковані села Волиця, Малі Кусківці, Оришківці. До травня 2001 — смт.

Розташоване при впадінні річки Буглівка і Жердь у р. Жирак (права притока Горині), за 65 км на північний схід від обласного центру.

Населення — 8684 осо­би (2004).

Топоніміка[ред.ред. код]

Цікава історія походження назви Ланівці. Виявляється, більшість назв населених пунктів походить від давньоруських або староукраїнських імен, імен-прізвищ чи прізвиськ.

Існує гарна легенда, яка підтверджує припущення про походження назви Ланівці від імені-прізвиська Лань.

Давним-давно жив на світі хлопчик. Ім’я його було Лан. Уродився Лан роботящим, добрим і батьки його не були бідними. З дитинства він кохав дівчинку Оленку, а Оленка відповідала йому взаємністю.

Мати Оленки дуже не любила Лана. І ось прийшов час одружуватися. Оленка стала така гарна, як вишенька. Вирішили грати весілля. А мати Оленки все ж не хотіла, щоб її донька вийшла заміж за Лана і, підкупивши служницю, наказала їй отруїти молодих. Служниця влила отруту в кубки Лана та Оленки і вони попадали на долівку мертвими. Тут диво сталося: молоді зникли, а на тому місці, де вони лежали, виросла пшениця.

Служниця зізналася, що вона влила отруту за наказом Оленчиної матері. Тоді місцеві люди прив’язали ту нещасливу матір косою до хвоста коня і пустили його в поле. З того часу поселення, де відбулися ці події, дістало назву Ланівці.

А можливо, що перші «ланівчани», прийшовши на необжиті землі, вирубали ліс, обробили цю землю та й оселилися на «лані-рівнині» і живуть ось уже кілька століть…

Можливо також що назва , пов'язана з терміном лан — поземельна міра в шляхетській Польщі і феодальній Литві та на загарбаних ними українських землях в XIV—XVIII ст.; основне мірило феодальних повинностей залежного селянства. Назва від лан за допомогою суф. -івець (назва жителя), -івці — множина>Ланівці (ойконім).

Історія[ред.ред. код]

Територія, де воно розташоване, була заселена здавна. Поблизу Ланівців, в урочищі Леваді, виявлено поселення трипільської культури, знайдено бронзовий меч доби пізньої бронзи та римські монети ІІ століття. Поселення трипільської культури розміщене в урочищі Левада, виявлене у 1920-х роках. Підйомний матеріал (уламки посуду, фрагмент глиняної статуетки) зберігається в Львівському історичному музеї[3][4].

Час виникнення поселення невідомий. В історичних документах Ланівці як одне з великих поселень Волині вперше згадується під 1444 роком, згідно з грамотою короля Казіміра XV Ягеллончика, який надав лановецькі землі П. Єловицькому. А в описі Крем'янецького замку за 1545 рік — як власність Кизьминських та Єловицьких, 1565 — власність Гнєвошів-Єловицьких.

1565 загін князя О. Вишневецького пограбував містечко. 1618 Ланівці спустошили татари. В період окупації панською Польщею Ланівці були на особливому становищі — адже вони знаходились за 3 км від кордону. В час тимчасової німецької окупації селище повністю було знищено.

16481649 й 1651 Ланівці займали війська Богдана Хмельницького.

М. Єловицький спорудив у 18 столітті цегляний палац (зруйнований у 1980-ті).

1793 містечко відійшло до Росії, стало волосним центром Кременецького повіту Волинської губер­нії.

Від початку 19 ст. в дерев'яній каплиці (знищена за радянських часів) зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Лазенківської (за переказами, вивезла на Дон графиня Демидова).

1841 згорів майже весь єврейський квартал (129 буд.).

1870 в Ланівцях діяли церк­ва, костьол, 2 синагоги, 3 підприємства, 5 торгівельних за­кладів, млин, від 1874 — народне училище, тричі на рік відбувалися ярмарки.

На поч. 20 століття Ланівці — один із центрів торгівлі на Волині.

1915 для військових потреб прокладено залізничну колію Тернопіль-Шепетівка.

На початку червня 1919 війська ЧА роз­стріляли близьуо 50 бійців армії УНР; на місці їх поховання насипана могила з хрестом (відновлено 1991).

20 вересня 1920 Ланівці захопили війська Польщі; центр ґміни.

Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства.

17 вересня 1939 містечко зайняли війська ЧА. Від січня 1940 Ланівці — райцентр.

2 липня 1941 — 6 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. У серпні 1942 німецько-нацистські війська розстріляли понад 3500 місцевих євреїв; на місці їх поховання споруджено меморіальний знак (1982, скульптор Р. Білик).

У липні 1943 поблизу Лановець проходило з'єднання Сидора Ковпака, в лютому-березні 1944 — загін Я. Мухіна.

1956 Ланівцям надано статус смт.

За післявоєнні роки містечко відбудувалось. Виріс новий цукровий завод, промкомбінат, фабрики гумових іграшок. Споруджено середню школу, Будинок культури, кінотеатр, лікарню.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким[5]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 98,7
російська 1,13
білоруська 0,05
молдовська 0,05
вірменська 0,01
грецька 0,01

Пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

Пам'ятник Володимиру Великому в місті, 2007

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1866), каплиця (1992, розписав Б. Ткачик).

Також збереглися залишки костьолу Вознесіння Пресвятої Марії (1857, мурований).

Споруджено меморіальний комплекс землякам, полеглим у німецько-радянській війні (1985, архітектор І. Остапчук), пам'ятники Борцям за волю Ук­раїни (1996), Володимирові Великому (2001, скульптори обох — В. Садовник).

Встановлена пам'ятна таблиця на честь Тимофія Басюка.

Також у місті знаходиться єврейський некрополь 3587 євреїв, котрі були розстріляні фашистами під час Другої світової війни. На місці поховання встановлено пам'ятний знак[6]

Підприємства[ред.ред. код]

У місті працюють підприєства ТзОВ «Ланівці-цукор»; асфальтовий завод та завод гумотехнічних виробів; ДП «Ланівцігаз», ДП "МУВГ".

Некрополі[ред.ред. код]

При визволенні Ланівців у березні 1944 р. загинуло 68 радянських бійців і офіцерів, які були поховані у братській могилі на території містечкового парку. З 1985 р. їх останки перенесені на північну сторону містечка, напроти цвинтаря, там створено меморіальний комплекс — скульптурно-архітектурну композицію, в яку входять скульптура воїна на постаменті, зигзагоподібна стела з червоного мармуру з прізвищами, пілони-штики[7].

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Діють полі­клініка, районна лікарня, три аптеки, три бібліотеки, кіно­театр «Супутник», ДЮСШ, Будинок дитячої та юнацької творчості, територіальний центр для самотніх і перестарілих громадян; є [[Лановецький зооботсад|зооботсад]( БУВ ! наразі він недіючий )].

Навчальні заклади[ред.ред. код]

Школи:

  • НВК "Лановецька загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів"-ліцей
  • НВК "Лановецька загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів"-гімназія
  • СТПУ-25, філія Збаразького ПТУ № 31
  • Лановецька Державна музична школа
  • три дошкільних заклади.

Окрім того є 2 Будинки культури.

Персоналії[ред.ред. код]

У Ланівцях народилися:

  • громадський діяч, меценат Б. Дідик,
  • народний артист України Т. Дідик,
  • футболіст О. Ящук.

Служив релігійний діяч о. М. Малюжинський.

Проживала літератор, громадська діячка С. Буняк, у місцевій школі навчалися письменники Б. Мельничук і В. Фольварочний.

У містечку пере­бували вчений-астрофізик І. Климишин, поет Є. Маланюк та ін.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення Верховної Ради України:Віднести селище міського типу Ланівці Лановецького району Тернопільської області до категорії міст районного значення.
  2. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 312
  4. Мовша Т. Г. Періодизація та хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія — 1972. — В. 5. — С. 115
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  6. Про єврейське питання заговорили і у Ланівцях http://zz.te.ua/pro-jevrejske-pytannya-hovoryly-u-lanivtsyah/
  7. Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.