Ланівці
| Ланівці | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Основні дані | |||
| Країна |  Україна |
||
| Регіон |  Тернопільська область |
||
| Район/міськрада | Лановецький район | ||
| Код КОАТУУ | 6123810100 | ||
| Засноване | 1444 | ||
| Статус міста | з 17 травня 2001[1] року | ||
| Населення | 8682 (01.01.2011)[2] | ||
| Площа | 15 км² | ||
| Густота населення | 579 осіб/км² | ||
| Поштові індекси | 47400 | ||
| Телефонний код | +380-3549 | ||
| Координати | 49°52′00″ пн. ш. 26°05′14″ сх. д. / 49.86667° пн. ш. 26.08722° сх. д.Координати: 49°52′00″ пн. ш. 26°05′14″ сх. д. / 49.86667° пн. ш. 26.08722° сх. д. | ||
| Водойма | Горинь, Жирак, Жердь , Буглівка | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Ланівці | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - залізницею | 63 км | ||
| - автошляхами | 57 км | ||
| До Києва | |||
| - фізична | 320 км км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | 47402 , Тернопільська обл., м.Ланівці, вул.Незалежності, 34 | ||
Ла́нівці́ — місто районного значення в Тернопільській області, адміністративний центр Лановецького району. Міській раді підпорядковані села Волиця, Малі Кусківці, Оришківці. До травня 2001 — смт.
Розташоване при впадінні річки Буглівка і Жердь у р. Жирак (права притока Горині), за 65 км на північний схід від обласного центру.
Населення — 8684 особи (2004).
Зміст |
Топоніміка [ред.]
Цікава історія походження назви Ланівці. Виявляється, більшість назв населених пунктів походить від давньоруських або староукраїнських імен, імен-прізвищ чи прізвиськ.
Існує гарна легенда, яка підтверджує припущення про походження назви Ланівці від імені-прізвиська Лань.
Давним-давно жив на світі хлопчик. Ім’я його було Лан. Уродився Лан роботящим, добрим і батьки його не були бідними. З дитинства він кохав дівчинку Оленку, а Оленка відповідала йому взаємністю.
Мати Оленки дуже не любила Лана. І ось прийшов час одружуватися. Оленка стала така гарна, як вишенька. Вирішили грати весілля. А мати Оленки все ж не хотіла, щоб її донька вийшла заміж за Лана і, підкупивши служницю, наказала їй отруїти молодих. Служниця влила отруту в кубки Лана та Оленки і вони попадали на долівку мертвими. Тут диво сталося: молоді зникли, а на тому місці, де вони лежали, виросла пшениця.
Служниця зізналася, що вона влила отруту за наказом Оленчиної матері. Тоді місцеві люди прив’язали ту нещасливу матір косою до хвоста коня і пустили його в поле. З того часу поселення, де відбулися ці події, дістало назву Ланівці.
А можливо, що перші «ланівчани», прийшовши на необжиті землі, вирубали ліс, обробили цю землю та й оселилися на «лані-рівнині» і живуть ось уже кілька століть…
Можливо також що назва , пов'язана з терміном лан — поземельна міра в шляхетській Польщі і феодальній Литві та на загарбаних ними українських землях в XIV—XVIII ст.; основне мірило феодальних повинностей залежного селянства. Назва від лан за допомогою суф. -івець (назва жителя), -івці — множина>Ланівці (ойконім).
Історія [ред.]
Територія, де воно розташоване, була заселена здавна. Поблизу Ланівців, в урочищі Леваді, виявлено поселення трипільської культури, знайдено бронзовий меч доби пізньої бронзи та римські монети ІІ століття. Поселення трипільської культури розміщене в урочищі Левада, виявлене у 1920-х роках. Підйомний матеріал (уламки посуду, фрагмент глиняної статуетки) зберігається в Львівському історичному музеї[3][4].
Час виникнення поселення невідомий. В історичних документах Ланівці як одне з великих поселень Волині вперше згадується під 1444 роком, згідно з грамотою короля Казіміра XV Ягеллончика, який надав лановецькі землі П. Єловицькому. А в описі Крем'янецького замку за 1545 рік — як власність Кизьминських та Єловицьких, 1565 — власність Гнєвошів-Єловицьких.
1565 загін князя О. Вишневецького пограбував містечко. 1618 Ланівці спустошили татари. В період окупації панською Польщею Ланівці були на особливому становищі — адже вони знаходились за 3 км від кордону. В час тимчасової німецької окупації селище повністю було знищено.
1648–1649 й 1651 Ланівці займали війська Богдана Хмельницького.
М. Єловицький спорудив у 18 столітті цегляний палац (зруйнований у 1980-ті).
1793 містечко відійшло до Росії, стало волосним центром Кременецького повіту Волинської губернії.
Від початку 19 ст. в дерев'яній каплиці (знищена за радянських часів) зберігалася чудотворна ікона Матері Божої Лазенківської (за переказами, вивезла на Дон графиня Демидова).
1841 згорів майже весь єврейський квартал (129 буд.).
1870 в Ланівцях діяли церква, костьол, 2 синагоги, 3 підприємства, 5 торгівельних закладів, млин, від 1874 — народне училище, тричі на рік відбувалися ярмарки.
На поч. 20 століття Ланівці — один із центрів торгівлі на Волині.
1915 для військових потреб прокладено залізничну колію Тернопіль-Шепетівка.
На початку червня 1919 війська ЧА розстріляли близьуо 50 бійців армії УНР; на місці їх поховання насипана могила з хрестом (відновлено 1991).
20 вересня 1920 Ланівці захопили війська Польщі; центр ґміни.
Діяли «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства.
17 вересня 1939 містечко зайняли війська ЧА. Від січня 1940 Ланівці — райцентр.
2 липня 1941 — 6 березня 1944 — під німецько-нацистською окупацією. У серпні 1942 німецько-нацистські війська розстріляли понад 3500 місцевих євреїв; на місці їх поховання споруджено меморіальний знак (1982, скульптор Р. Білик).
У липні 1943 поблизу Лановець проходило з'єднання Сидора Ковпака, в лютому-березні 1944 — загін Я. Мухіна.
1956 Ланівцям надано статус смт.
За післявоєнні роки містечко відбудувалось. Виріс новий цукровий завод, промкомбінат, фабрики гумових іграшок. Споруджено середню школу, Будинок культури, кінотеатр, лікарню.
Населення [ред.]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення міста був таким[5]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 98,7 | |
| російська | 1,13 | |
| білоруська | 0,05 | |
| молдовська | 0,05 | |
| вірменська | 0,01 | |
| грецька | 0,01 |
Пам'ятки і пам'ятники [ред.]
Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1866), каплиця (1992, розписав Б. Ткачик).
Також збереглися залишки костьолу Вознесіння Пресвятої Марії (1857, мурований).
Споруджено меморіальний комплекс землякам, полеглим у німецько-радянській війні (1985, архітектор І. Остапчук), пам'ятники Борцям за волю України (1996), Володимирові Великому (2001, скульптори обох — В. Садовник).
Встановлена пам'ятна таблиця на честь Тимофія Басюка.
Також у місті знаходиться єврейський некрополь 3587 євреїв, котрі були розстріляні фашистами під час Другої світової війни. На місці поховання встановлено пам'ятний знак[6]
Підприємства [ред.]
У місті працюють підприєства ТзОВ «Ланівці-цукор»; асфальтовий завод та завод гумотехнічних виробів; ДП «Ланівцігаз», ДП "МУВГ".
Некрополі [ред.]
При визволенні Ланівців у березні 1944 р. загинуло 68 радянських бійців і офіцерів, які були поховані у братській могилі на території містечкового парку. З 1985 р. їх останки перенесені на північну сторону містечка, напроти цвинтаря, там створено меморіальний комплекс — скульптурно-архітектурну композицію, в яку входять скульптура воїна на постаменті, зигзагоподібна стела з червоного мармуру з прізвищами, пілони-штики[7].
Соціальна сфера [ред.]
Діють поліклініка, районна лікарня, три аптеки, три бібліотеки, кінотеатр «Супутник», ДЮСШ, Будинок дитячої та юнацької творчості, територіальний центр для самотніх і перестарілих громадян; є [[Лановецький зооботсад|зооботсад]( БУВ ! наразі він недіючий )].
Навчальні заклади [ред.]
Школи:
- НВК "Лановецька загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ступенів"-ліцей
- НВК "Лановецька загальноосвітня школа № 2 І-ІІІ ступенів"-гімназія
- СТПУ-25, філія Збаразького ПТУ № 31
- Лановецька Державна музична школа
- три дошкільних заклади.
Окрім того є 2 Будинки культури.
Персоналії [ред.]
У Ланівцях народилися:
- громадський діяч, меценат Б. Дідик,
- народний артист України Т. Дідик,
- футболіст О. Ящук.
Служив релігійний діяч о. М. Малюжинський.
Проживала літератор, громадська діячка С. Буняк, у місцевій школі навчалися письменники Б. Мельничук і В. Фольварочний.
У містечку перебували вчений-астрофізик І. Климишин, поет Є. Маланюк та ін.
Примітки [ред.]
- ↑ Рішення Верховної Ради України:Віднести селище міського типу Ланівці Лановецького району Тернопільської області до категорії міст районного значення.
- ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — С. 312
- ↑ Мовша Т. Г. Періодизація та хронологія середнього та пізнього Трипілля // Археологія — 1972. — В. 5. — С. 115
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
- ↑ Про єврейське питання заговорили і у Ланівцях http://zz.te.ua/pro-jevrejske-pytannya-hovoryly-u-lanivtsyah/
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
Література [ред.]
- Олександр Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Т. 2. — Вінніпеґ: Накладом Товариства «Волинь», 1986.
- Г. Басюк, І. Канделюк. Ланівці // Тернопільський енциклопедичний словник. — Тернопіль: видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004—2010. — ISBN 966-528-197-6, том ІІ, 2005
Посилання [ред.]
 |
Подивіться ланівці у Вікісловнику, вільному словнику. |
|
||||||||
|
||||||||
