Лаодікея
Лаодіке́я (байдужість, толлерантність) (грец. Λαοδίκεια) — античне місто в Туреччині поблизу селища Ескіхісар за 6 км на схід області Денізлі. Було побудоване у III ст. до н. е. царем Селевкідів Антіохом II на місці старого міста Діополіс (διο — променистий, божественний; πολισ — місто). Назву місто отримало на честь дружини царя Лаодіки.
Лаодікея знаходилася на важливому торговельному шляху і процвітання міста було обумовлено торгівлею.
У I ст. до н. е. Лаодікея переходить під контроль Риму.
У період початкового поширення християнства в Лаодікеї була заснована одна з «Семи церков» Анатолії, про яку згадується в Апокаліпсисі (Отк.3:14) і в Посланнях апостола Павла (Кол.4:12).
Після розпаду Римської імперії місто перебувало під владою Візантії.
У 1097 місто було захоплене турками. Згодом було зруйноване в результаті безперервних війн між турками і Візантією та землетрусів і покинуте жителями.
В даний час існують руїни Лаодікеї.
Місто Денізлі було засноване вихідцями з Лаодікеї.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2011) |
