Лапажерія

Лапажерія (Lapageria rosea), чилійські дзвоники або копіуе (ісп. copihue) — вид рослин родини філезієвих (Philesiaceae), ліана з великими красивими квітками. Ця рослина є ендеміком південної частини Чилі, де складає частину флори вальдівійського лісу. Лапажерія є національною квіткою Чилі.

Історія

Рослина вперше була зібрана в околицях чилійського міста Консепсьйон та описана в 1802 році. Свою наукову назву лапажерія отримала на честь дружини Наполеона Бонапарта — французької імператриці Жозефіни, народженої Марі Розі Жозефа Таше де ла Пажері (фр. Marie Rose Joseph Tascher de La Pagerie, 1763—1814), що захоплювалася ботанікою і садівництвом.

До Європи лапажерія вперше була привезена в 1854 році англійським садівником Лоббом.

Опис

Лапажерія — багаторічна ліана з південних районів Чилі. В природі росте у вологих помірних вальдівійських лісах на низьких висотах між 35° і 40° південної широти. У природних умовах лапажерія вимагає дуже частих дощів та виносить пониження температури до мінус п'яти градусів.

Стебла вистають в довжину до 10 м (зазвичай — 2—3 м), схожі на дріт, мають сизувато-зелене забарвлення, сильно гілкуються, обплітають дерева і чагарники. При поляганні на вологий ґрунт на стеблах утворюються коріння.

Квітки пазушні, одіночні, завдовжки 8—10 см. Шестичленні, з вільними сегментами (пелюстками), розташованими в два круги; щільність сегментів дуже висока, тому здається, ніби вони зроблені з воску. Забарвлення сегментів — від яскраво-малинового до рожевого (є також сорт з білими квітками), також вони покриті тонкою світлою «сіточкою». Обпилюють квітки лапажерії колібрі, які збирають нектар, що виділяється ямчатимі нектарниками в основі сегментів квітки. Пилкові зерна безапертурні (без пір), покриті крупними шпильками.

Плоди — соковиті ароматні ягоди зеленуватого кольору; їстівні, приємні на смак, особливо в недостиглому вигляді (при повному дозріванні стають досить жорсткими); у Південній Америці їх продають під назвою «чилійські огірки» за вигляд, що нагадує корнішони, хоча смак скоріше нагадує шерімою.

Насіння розноситься птахами.

Лапажерія як культурна рослина

Лапажерія вирощується як декоративна рослина заради великих яскравих дзвоникоподібних квіток.

Для рослини потрібний добре дренований кислий ґрунт, багатий листяним перегноєм і мінеральними речовинами, з додаванням глини. Вологість повинна бути підвищена. Оскільки рослина походить з густих лісів, їй потрібне затінювання (але не повне).

Клімат повинен бути без різких перепадів температури. В умовах помірного клімату рослину вирощують в оранжереях. Лапажерія підходить для вирощування в крупних горщиках (контейнерах).

Розмножують лапажерію звичайно насінням: їх замочують на декілька днів, потім садять в миску з кислим ґрунтом і ставлять в холодильник на одін-два місяця, після чого переносять в приміщення з температурою близько двадцяти градусів. Насіння проростає протягом одного-полутора місяців, але перші два роки рослини ростуть дуже поволі. Перші квітки з'являються на третій-четвертий рік. Можливо також розмноження черенками.

Один з найвідоміших сортів — Superba з рожево-червоними квітками інтенсивного забарвлення. Відомий також межродовий гібрид філезії і лапажерії — філажерія Віча (×Philageria veitchii Mast.), — отриманий в Англії в 1872 році в садівництві Віча. Це вічнозелений чагарник з в'юнкими гілками і рожевими квітками.

Галерея

• 
• 
• 

Посилання

Ресурси Інтернету

• Lapageria rosea: Таксономія на сайті GRIN
• Головкин Б. Что в имени тебе моем? // Наука и жизнь. —.
• Lapageria rosea на сайті Chilebosque
• Lapageria rosea на сайті Chileflora.com
• Фотографії лапажерії з Ботанічного саду м. Крайстчерч, Нова Зеландія