Ларинський заказник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ларинський (заказник))
Перейти до навігації Перейти до пошуку



Ларинський
Загальний вид на Ларинський заказник з південного краю.
Загальний вид на Ларинський заказник з південного краю.
Загальний вид на Ларинський заказник з південного краю.
47°51′36″ пн. ш. 37°56′07″ сх. д. / 47.86000000002777455° пн. ш. 37.935278000027771839° сх. д. / 47.86000000002777455; 37.935278000027771839Координати: 47°51′36″ пн. ш. 37°56′07″ сх. д. / 47.86000000002777455° пн. ш. 37.935278000027771839° сх. д. / 47.86000000002777455; 37.935278000027771839
Країна  Україна
Розташування Україна,
Донецька область,
Донецьк, Будьонівський район
Площа 70
Засновано 2002
Оператор Ларинська сільська рада
Ларинський заказник. Карта розташування: Донецька область
Ларинський заказник
Ларинський заказник (Донецька область)
Мапа

CMNS: Ларинський заказник у Вікісховищі

«Ла́ринський» («Ларинський степ») — ландшафтний заказник місцевого значення. Статус заказника степовому урочищу було присвоєно в 2002 році рішенням 4/3-059 Донецької обласної ради[1].

Ларинський степ розташований у південній частині Будьоннівського району Донецька (Ларинська селищна рада) на правому березі Кальміусу між селищами Ларине та Павлоградське. Площа заказника становить 70 гектарів.

Метою створення заказника було збереження петрофітного степу.

Ландшафт[ред. | ред. код]

Ларинський степ обмежений високим крутим берегом Кальміусу. Уздовж берега проходить пішохідна стежка. Над стежкою міститься високий схил, укритий чагарником. У цьому схилі є промоїна з кам'яним хаосом із великих брил. При таненні снігів цією вимоїною стікає вода. Під стежкою трапляються скельні виступи, що омиваються річкою. Кальміус в районі Ларинського степу повноводний. Нагорі схилу починається типчаково-ковиловий кам'янистий степ із виходом на поверхню осадових гірських порід. Ґрунт — чорнозем із часткою щебеню.

Флора[ред. | ред. код]

З рослин, які ростуть на території заказника, близько 20 видів перебувають під охороною. Частина з них занесена до Червоної книги України: чебрець несправжньогранітний, ковила Лессінга, ковила-волосатик, пирій ковилолистий, рястка Буша.

Тут також трапляються рослини, не характерні для південної частини України: адоніс весняний, волошка вугільна, кузьмичева трава, материнка пухнаста.

На території заказника також зростають шавлія поникла, люцерна, овсяниця, келерія узколиста, перловник золоточешуйчатий, зопник клубненосний, рутвиця, глід, мигдаль степовий, шипшина, проліска сибірська, фіалка, безсмертник піщаний, гвоздика Анджиєвського, перловник, кизильник, чебрець, астрагал, яблуня. Уздовж Кальміусу зростають верба біла, верба п'ятитичинкова, осока, алтей, рогіз, солонечник.

Фауна[ред. | ред. код]

У Ларинському степу гніздяться сіра славка, вівсянка звичайна, очеретянка, жайворонок польовий.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення «Ларинський». Архів оригіналу за 3 грудня 2012. Процитовано 13 лютого 2012.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Химченко В. А. Ларинская заповедная степь // Архівована копія. — 140 с. Архівовано з джерела 4 березня 2016
  • Заказники місцевого значення: Казанок; Кальчицький; Ковила біля села Григорівки; Колодязне; Конвалія; Конвалієва діброва; Кохане; Красногорівський; Крейдяна рослинність біля села Кірове; Кривокіський лиман; Круглик; Ларинський; Ліс по річці Кринка; Нескучненський ліс[ та ін.] // Донбасс заповідний: Наук.-інформац. довідник-атлас . 2003 . 159 с. : іл. — С.65-105.
  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
  • Химченко В. А. Заповедными тропами Донетчины. Фотоальбом-путеводитель. — Донецк: «Донбасс», 2012. — 168 с.
  • Химченко В. А. По заповедным местам Донбасса — Очерки. — Донецк, ООО «Лебедь», 2007. — 140 с.

Посилання[ред. | ред. код]