Ласаро Карденас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ласаро Карденас, 1934 рік

Ла́саро Карде́нас (ісп. Lázaro Cárdenas del Río; *21 травня 1895, Хікільпан, Мексика — †19 жовтня 1970, Мехіко) — президент Мексики з 1934 по 1940 р. Представник мексиканської Революційної партії.

Діяльність[ред.ред. код]

Під час передвиборчої кампанії 1934 року обїздив майже всю країну, твердячи про прихильність ідеалам Мексиканської демократичної революції 1910—1917 рр. Перемога на виборах Карденаса знаменувала собою початок проведення модернізаційних перетворень. Вступивши на посаду президента 1 грудня 1934 р., розпочав реалізацію аграрних положень Конституції від 1 травня 1917 р., суть яких полягала у роздачі земель серед селян. Президент поклав край пануванню латифундистів. За сприяння Карденаса в 1936 році був створений найбільший профспілковий центр — Конфедерація трудящих Мексики. Дотримуючись положення Конституції Мексики 1917 року про те, що всі країни надра належать державі, у 1938 р. Карденас провів рекордну націоналізацію власності іноземних нафтових компаній, передавши їх підприємства державної компанії «Пемекс». Це призвело до загострення відносин з США і Великобританією (з останньої були навіть розірвані дипломатичні відносини). Була проведена націоналізація залізничного транспорту, імпортозамінна індустріалізація, запроваджено високі протекціоністські тарифи для зміцнення власної промисловості, здійснено демократичні чистки в рядах армії та правлячої партії. Карденас робив рішучі кроки щодо ліквідації масової неписьменності, особливо серед індіанців. Загалом реформи Карденаса відіграли значну роль в утвердженні демократичного устрою в Мексиці. При Карденасі Мексика надавала значну допомогу іспанським республіканцям у громадянській війні в Іспанії 1936—1939 рр., а в 1939 в Мексиці знайшли прихисток потерпілі республіканці, що зазнали поразки. У 1937 році за особистим запрошенням Карденаса до Мексики прибув Лев Троцький. Карденас врегулював відносини з США, засудив акти агресії Німеччини та Японії. Лауреат Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами» 1955 року.