Ластовень руський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ластовень руський
Vincetoxicum rossicum1UME.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Підклас: Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Підродина: Ластівневі (Asclepiadoideae)
Рід: Ластовень (Vincetoxicum)
Вид: Ластовень руський
Біноміальна назва
Vincetoxicum rossicum
(Kleopov) Barbar., 1950
Синоніми
Alexitoxicon rossicum (Kleopov) Pobed.
Antitoxicum rossicum (Kleopov) Pobed.
Cynanchum rossicum Borhidi
Vincetoxicum officinale var. rossicum Grodzińska
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Vincetoxicum rossicum
EOL: 488018
IPNI: 60456000-2
ITIS logo.jpg ITIS: 523295
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 429301
The Plant List: kew-2610480
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Vincetoxicum rossicum

Ластовень руський[1], ластовень російський[2] (Vincetoxicum rossicum (Kleopov) Barbar.) — вид трав'янистих рослин з роду ластовень (Vincetoxicum) підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини кутрових.

Загальна біоморфологічна характеристика[ред.ред. код]

Квітки ластовня руського
Плоди ластовня руського
Загальний вигляд ластовня руського
Плодоношення Vincetoxicum rossicum у долині р. Гамбер, Торонто, Канада

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 60-120 см. Стебло прямостояче, в'юнке у верхній частині, розгалужене, дворядно короткоопушене. Листки 6-8 см завдовжки та 3-4 см завширшки, короткочерешкові, яйцеподібні або еліптичні, по краях і по жилках опушені, на верхівці відтягнуто-загострені, середні стеблові листя ланцетно-яйцеподібні. Суцвіття негусті, з невеликою кількістю квіток на подовжених квітконосах, розміщуються в пазухах верхніх листків. Квітконіжки в 1,5-2 рази довші за квітки, однорядно опушені; квітки разом із квітконіжками коротші за листки. Віночок зрослопелюстковий, до 7 мм у діаметрі, світло-буро-червоний, всередині голий. Плід — загострена на верхівці листянка до 6 см завдовжки, насіння з чубчиком. Цвіте у травні — червні. Плодоносить в липні.

Поширення[ред.ред. код]

Південно-східно-європейський вид. Ареал тягнеться від південних районів України на заході до Заволжя на сході. У середній смузі Європейської Росії росте у Воронезькій, Пензенській і Саратовській областях. В Україні поширений на Правобережжі (дуже рідко), в Лівобережних Лісостепу і Степу.

У 2013 році з'явились повідомлення, що ластовень руський поширюється в канадській провінції Онтаріо, витісняючи аборигенні види[3].

Екологія[ред.ред. код]

Виростає в розріджених широколистяних лісах, на лісових галявинах і узліссях, в заростях чагарників.

Спорідненність[ред.ред. код]

Від червоноквіткового ластовня виткого (Vincetoxicum scandens), який росте в схожих місцях, відрізняється світлішим забарвленням віночка, не вкритого волосками з внутрішньої сторони. Ластовень руський близький до ластовня українського (Vincetoxicum ucrainicum). Останній відрізняється довшим, сильно кучерявим однорядно опушеним стеблом, значно більшим, серцеподібним біля основи листям, бурими опушеними квітками, глибше надрізаною коронкою без проміжних зубчиків, вужчим плівчастим придатком пиляка. Ластовень руський близький також до ластовня донецького (Vincetoxicum donetzicum), який відрізняється темно-фіолетовим голим віночком.

Чисельність[ред.ред. код]

Зустрічається рідко і спорадично, утворює невеликі за площею зарості, чисельність особин і розміри популяцій залишаються відносно стабільними.

До негативних факторів, що впливають на чисельність виду і стан популяцій належать: природно-історична рідкісність, видобування гірських порід, випасання худоби, вирубка лісу, лісові пожежі та інші види антропогенного впливу, що призводять до порушення збалансованості комплексу умов біотопу.

Заходи охорони[ред.ред. код]

Рідкісна рослина. Занесена до Червоної книги Донецької області, Червоної книги Воронезької області, Офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Донецької, Луганської і Харківської областей.

Охороняється в лісовому заказнику загальнодержавного значення «Великоанадольський ліс», регіональному ландшафтному парку «Донецький кряж», ботанічному заказнику місцевого значення «Пристенське», ботанічній пам'ятці природи загальнодержавного значення «Балка Гірка», ботанічній пам'ятці природи місцевого значення «Мар'їна гора», гідрологічній пам'ятці природи місцевого значення «Витоки Кальміусу», заповідному урочищі «Ліс на граніті».

Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України з 1985 р. та в ботанічних садах Санкт-Петербурга, Москви, Петрозаводського державного університета, Ставропольського НВО «Нива Ставропілля».

У культурі стійкий, довго утримується, не потребує спеціальних прийомів агротехніки.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]