Латвійська Радянська Соціалістична Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Warning: Value not specified for "continent"
Латвійська РСР
Латвія Flag of Latvia.svg
1940 – 1991 Латвія Flag of Latvia.svg
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Latvijas Padomju Sociālistiskās Republikas himna
Розташування Латвійської РСР
Столиця Рига
Мови латиська
Форма правління "республіка" СРСР
Історія
 - Засновано 21 липня 1940
 - Проголошення незалежності 21 серпня 1991
Площа 6 458 000 км2
Населення
 -  2 666 000 осіб
     Густота 0,4 осіб/км² 
Валюта карбованець
Історія Латвії
Coat of arms of Latvia.svg

Латві́йська Радя́нська Соціалісти́чна Респу́бліка (лат. Latvijas Padomju Sociālistiskā Republika; рос. Латви́йская Сове́тская Социалисти́ческая Респу́блика) — одна з республік СРСР, створена рішенням парламенту Латвійської Республіки 21 липня 1940, включена до складу СРСР 5 серпня 1940, в 1991 році стала незалежною від СРСР.

Цей період історії Латвії офіційно визнається окупацією країни Радянським Союзом урядами Прибалтійських країн[1][2] Європейським судом з прав людини,[3] урядами США,[4] та Євросоюзу,[5][6]. Водночас офіційна Росія вважає анексію Латвії Радянським Союзом легітимною з позицій міжнародного права.[7]

Історія[ред.ред. код]

Спроба встановити у Латвії радянську владу здійснювалася більшовиками по Першій Світовій війні. 17 грудня 1918 за підтримки російських комуністів та В.І.Леніна була проголошена Латвійська Соціалістична Радянська Республіка очолювана Петерісом Стучкою. Проте вже у січні 1920 більшовиків витіснили з Латвії, а 1921 року новий уряд Латвії визнали держави Антанти.

Наступна спроба комуністичної влади захопити Латвію, яка врешті й призвела до створення Латвійської РСР, розпочалася 1939 року, коли за Пактом Молотова-Ріббентропа між Нацистською Німеччиною і Радянським Союзом Латвія відійшла до сфери впливу СРСР. 16 червня 1940 року СРСР висунув Латвії ультиматум з вимогою зміни уряду, у Латвію були введені радянські війська, а 5 серпня 1940 року країна була анексована Радянським Союзом.

У червні-липні 1941 року Латвія була зайнята Вермахтом. 1943 року німці почали мобілізацію місцевих жителів до сформованого Латиського Легіону Waffen SS за участю раніше сформованих добровольчих частин. Як зазначає професор І.Фелдманіс, латиші, «поставлені перед вибором Німеччина або Росія… вибрали Німеччину …, тому що німецьке панування їм здається меншим злом. Ненависть до Росії поглибила … окупація Латвії. Вони вважають боротьбу проти Росії національним обов'язком» [8]

Із відвоюванням Латвії радянськими військами у 1944 році у Латвії організується партизанський рух опору радянській окупації. Загальна кількість партизан налічувала до 10 тисяч, ще 20 тисяч чоловік активно допомагали партизанам провіантом і притулком. [9] [10] Пізніше, однак, із закріпленням радянської влади, тисячі партизан були арештовані, і більше десятка тисяч членів сімей та тих, хто підтримував партизан — депортовано.

У повоєнні роки почалося відновлення промисловості й інших галузей народного господарства. У післявоєнний період у республіці було створено або модернізоване кілька великих промислових підприємств, зокрема RAF, РВЗ, VEF.

З початком перебудови в 1987 р. у столицях Прибалтики почалися масові виступи. В 1988 році виникли перші нові політичні рухи, найбільший із них — Народний фронт Латвії — поступово прийшов до влади у 1989—1990, закликаючи до проголошення незалежності і ринкових реформ. Протилежному Народному фронту Латвії Інтерфронт, що виступав за інтернаціоналізм і збереження Латвії в складі Радянського Союзу не мав такої широкої підтримки.

4 травня 1990 новообраним Верховною Радою ЛРСР була прийнята Декларація про відновлення незалежності Латвійської Республіки. Одночасно був скликаний Конгрес Громадян Латвійської Республіки, на виборах якого, на відміну від виборів у Верховну Раду, брали участь тільки особи, що були громадянами Латвії до її приєднання до СРСР та їхні нащадки. 3 березня 1991 р. на опитуванні більшість жителів Латвії (включно з майбутніми «негромадянами») висловилися за демократію й незалежність. Остаточно ж незалежність була відновлена 21 серпня 1991, після перевороту ДКНС у Москві.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

1960—1990[ред.ред. код]

Латвійська Радянська Соціалістична Республіка поділялася на:

Посилання[ред.ред. код]

  1. Окупація Латвії, інформація МЗС Латвії(рос.)
  2. Estonia says Soviet occupation justifies it staying away from Moscow celebrations - Pravda.Ru
  3. див. en:European Court of Human Rights cases on Occupation of Baltic States
  4. U.S.-Baltic Relations: Celebrating 85 Years of Friendship at state.gov
  5. European Parliament (January 13, 1983). «Resolution on the situation in Estonia, Latvia, Lithuania». Official Journal of the European Communities. C 42/78. 
  6. Motion for a resolution on the Situation in Estonia by EU
  7. Russia denies Baltic 'occupation' by BBC News
  8. Инесис Фелдманис. «Латышский легион: актуальные проблемы и решения исследований»
  9. Музей окупації Латвії
  10. Laar, p. 24