Латвійська хокейна федерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Латвія
Назва Латвійська хокейна федерація
Член ІІХФ 22 лютого 1931
Президент Кіровс Ліпманс
Рейтинг ІІХФ (чол.) 12
Рейтинг ІІХФ (жін.) 15
Офіційний сайт

Латвійська хокейна федерація (латис. Latvijas Hokeja Federācija) — організація, яка займається проведенням на території Латвії змагань з хокею із шайбою. Член ІІХФ з 22 лютого 1931 до 1946 року, знову з 6 травня 1992 року. У країні 16 клубів, 4,691 гравців (3,250 із них — дорослі), 11 палаців спорту і 30 відкритих майданчиків із штучним льодом. Найбільші зали: Рига (Палац спорту — 5000 місць), Лієпая («Лієпаяс металургс» — 3000 місць).

Історія[ред. | ред. код]

Хокей із шайбою почав розвиватися у Латвії на початку 1920-х років. Перші зареєстровані матчі були зіграні у лютому 1924 року між двома ризькими клубами «Кінегсбергас ВФК» і «Рига Аіретаю» — 2:1 і 9:0. У цьому ж році з'явились клуби ЛНЯС («Латвіяс Націонала Яунатнес Савієніба»), через два сезони перейменований у ЛЗСС («Латвіяс Зіємас Спорта Савієніба») і «Юніон». У 192930 роках хокей у Латвії переживав справжній бум здебільшого завдяки професіональному шведському спеціалісту Свену Янзону.

Турніри[ред. | ред. код]

Перший чемпіонат Латвії проводився у сезоні 1930—31 серед 5 команд із Риги («Юніонс», «Вандерер» і «Юніверсітатес Спорт») і Лієпаї (АСК і «Олімпія»). Перший чемпіон Латвії визначився 1931 року: «Юніонс» у фіналі пореміг клуб АСК 1:0. Чемпіони 193040-х років: АСК — 5 разів, «Юніверсітатес Спорт» (ЮС) — 4, «Юніонс» — 3, «Динамо» (колишній ЮС) — 2.

Найкращий клуб Латвії «Динамо» (Рига), який називався також «Даугава», ХК «Рига», «Рига Старз» і «Пардаугава», з 1946 року виступав у чемпіонатах СРСР і МХЛ.

Національні чемпіонати Латвії поновлені з сезону 1991—92. Система проведення чемпіонату багато разів змінювалась. У турнірах виступало від 5 до 15 (1993) команд, у чемпіонаті 2004—05 у вищій лізі виступало 8 команд. Чемпіони: ХК «Сага Кекава» (Рига) — 1992, «Пардаугава» (Рига) — 1993—1994, «Нік'С-Брих» (Рига) — 1995, 1998, «Рига Альянс» (Рига) — 1996, «Латвіяс Берзс Ессаміка» (Рига) — 1997, ХК «Рига» — 2001, 2004, 2005, 2006, ФХК «Металург» (Лієпая) — 1999, 2000, 2002 і 2003.

Національна збірна[ред. | ред. код]

Збірна Латвії перший міжнародний матч провела 27 лютого 1932 року у Ризі зі збірною Литви і перемогла 3:0. У перший період своєї історії (1932—1940) збірна Латвії провела 36 матчів. Останній матч до перерви був зіграний 10 березня 1940 року у Ризі проти Естонії — 2:1. Збірна Латвії відродилась тільки через 52 роки. Перший матч у новій історії збірна провела 7 листопада 1992 року у Ризі проти збірної Литви і впевнено перемогла 13:2.

Найвище досягнення команди на чемпіонатах світу — 7-е місце у групі А у 1997 року. Учасник зимових Олімпійських ігор 1936 (поступилась у всіх трьох матчах). Путівки на зимові Олімпійські ігри 1994 і 1998 команда поступилась у кваліфікаційних турнірах. Брала участь у зимових Олімпійських іграх 2002 (9-е місце), 2006 (12-е місце) і 2010 (12-е місце). Збірна Латвії виступала також на чемпіонаті Європи 1932 у Берліні і посіла 8-е місце.

Гравці[ред. | ред. код]

Найкращими гравцями на чемпіонатах світу (група B) визнавались воротар Сергій Наумов, нападник Андрій Ігнатович.

У символічну збірну «Усіх зірок» включались воротар Сергій Наумов, захисники Улвіс Катлапс, Сергій Чудінов; нападники Харійс Вітоліньш, Олег Знарок.

Найсильніші гравці Латвії 1930-х років: воротарі Х. Кускіс, А. Ансонс; захисники Л. Ведейс, Х. Кеслерс, І. Рейнбахс, Харійс Вітоліньш (старш.); нападники Робертс Блукіс, А. Петровскіс, Й. Скадінс, Леонідс Ведейш, А. Вернерс, В. Волфрамс, Ерікс Конецкіс, Л. Путнінс, Олексій Аузін, К. Зілпауш, Карліс Паегле, Яніс Бебріс.

Найсильніші гравці Латвії останніх років: воротарі Артур Ірбе, Сергій Наумов, Петер Скудра, Андрій Жинков, Юріс Клоданс; захисники Сандіс Озоліньш, Артурс Купакс, Сергій Чудінов, Костянтин Григор'єв, Андрій Матицин, Карліс Срастіньш, Нормундс Сейейс, Родріго Лавіньш, Ігор Бондарєв, Улвіс Катлапс, Мартіньш Грундманіс, Олександр Шишкович, Олександр Чунчуков; нападники Гелмут Балдеріс, Сергій Болдавешко, Олексій Фроліков, Андрій Ігнатович, Артіс Аболс, Айгарс Ципрусс, Міхаліс Шостак, Сергій Сенін, Євген Семеряк, Харійс Вітоліньш (молодший онук захисника 1930—40-х років), Олександр Семенов, Олександр Бєлявський, В'ячеслав Фандуль, Сергій Жолток, Григорій Пантелєєв, Леонід Тамбієв, Яніс Томанс, Юріс Опульскіс, Олег Знарок, Олександр Ніживій, Ігор Павлов, Олександр Мацієвський.

Література[ред. | ред. код]

  • Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання[ред. | ред. код]