Латвія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Латвійська Республіка
Latvijas Republika

Прапор Латвії Герб Латвії
Прапор Герб
Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai"
(Батьківщині та Волі)
Гімн: «Боже, благослови Латвію!»
Розташування Латвії
Столиця Рига
Найбільше місто столиця
Офіційні мови Латиська
Етнос 62.1% Латиші
26.9% Росіяни
3.3% Білоруси
2.2% Українці
2.2% Поляки[1]
Державний устрій Демократія
 - Президент Андріс Берзіньш
 - Прем'єр-міністр Лаймдота Страуюма
Незалежність від Росії 
 - Проголошено 18 листопада 1918 
 - Конституція 15 лютого 1922 
 - Радянська окупація 19401990 
 - Відновлено 21 серпня 1991 
Площа
 - Загалом 64,589 тис, км² (122)
 - Води (%) 1,5%
Населення
 - оцінка 01.09.2011 р. 2 067 877 (1 березня 2011)[2] (?)
 - Густота 32 0 чол,/км² (?)
ВВП (ПКС) 2011 р., оцінка
 - Повний $34 921 млрд.[3] (102)
 - На душу населення $15 662[3] (59)
ВВП (номінальний) 2011 р., оцінка
 - Повний $28 252 млрд.[3] (90)
 - На душу населення $12 671[3] (55)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс EET (UTC+2)
 - Літній час EEST (UTC+3)
Домен інтернету .lv
Телефонний код +371

Ла́твія (латис. Latvija) — держава в Східній Європі. Офіційна назва — Латві́йська Респу́бліка (латис. Latvijas Republika). Розташована на сході Балтійського моря, на північному сході Європейського союзу. Межує із Естонією, Литвою, Білоруссю і Росією. Займає більшу частину історичної Лівонії, що була заселена балтськими племенами і підкорена німецькими колоністами. У середньовіччі й ранньому часі перебувала під владою Лівонського ордену, Речі Посполитої, Швеції, Курляндського герцогства та Російської імперії. 18 листопада 1918 року проголосила незалежність, відокремившись від Росії. 17 червня 1940 окупована Радянським союзом; 5 серпня того ж року увійшла до його складу як Латвійська РСР. 21 серпня 1991 року, внаслідок розвалу СРСР, відновила власну незалежність. СтолицяРига, найбільше місто східної Балтики. Основний законКонституція 1922 року. Демократична президентсько-парламентська республіка. Більшість населення — латиші. Панівна конфесія — євангелисти-лютерани. Державна мова — латиська. Провідними галузями економіки є сільське господарство, автомобілебудування, туризм. Член ООН1991), Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду1992), Ради Європи, НАТО і ЄС (2004).

Географія

Карта Латвії.

Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Більша частина території Латвії — моренна горбиста рівнина з висотами 200–300 м над р.м. Рельєф країни — це лісиста низина, болота, озера; 472 км берегової лінії. Найвища точка — гора ГайзінькалнсВідземе) має висоту 312 м над р.м.

На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

Великі ріки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом же на території Латвії понад 700 рік і річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна ріка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Ризькій затоці становить 1020 км. Озера охоплюють 1,5% тер., найбільші — Лубанас, Резнас і Буртнієку.

Сільськогосподарські земельні угіддя чергуються з заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського побережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.

Історія

Докладніше: Історія Латвії

Середньовіччя

Руїни першої церкви в Лівонії (2001)

Новий час

Новітній період

Східна Європа (1918)
Радянські війська окуповують Ригу (1940).
  • 1915, травеньжовтень: в ході Першої світової війни Курляндська губернія була окупована німецькими військами.
  • 1917, 5 липня: Тимчасовий уряд Росії надав автономію Ліфляндській і Курляндській губерніям.
  • 1917, 3 вересня: німецькі війська захопили Ригу.
  • 1917, 920 листопада: більшовицькі війська захопили владу в Ліфляндській губернії.
  • 1917, 30 листопада: представники латиських місцевих рад Лівонії, Курляндії і Латгалії створили Латвійську тимчасову національну раду.
  • 1917, 29 грудня: проголошена Латвійська більшовицька рада в складі Радянської Росії.
  • 1918, 30 січня: Лавійська національна рада проголосила в підпіллі, що Латвія «буде незалежною республікою»
  • 1918, 1822 лютого: німецькі війська окупували Лівонію та Латтгалію.
  • 1918, 3 березня: за умовами Брест-Литовського миру Курляндська губернія і місто Рига виходять зі складу Росії.
  • 1918, 8 березня: Курляндський ландтаг (крайова рада), створений з німецької аристократії, проголошує в Мітаві (Єлгава), історичній столиці герцогства Курляндії і Семигалії, нову державу — герцогство Курляндії і Семигалії, що перебуватиме в особистій унії з Пруссією. 15 березня Німецька імперія визнала незалежність цієї держави.
  • 1918, 12 квітня: Обєднана рада Лівонії, Естонії, Риги та Езеля, створена місцевою німецькою аристократією, проголосила створення незалежної Балтійської держави й запросила персональної унії з Німеччиною, а також титулу герцогства. 8 листопада нова держава приєднала до себе Куляндію і Семигалію.
  • 1918, 1 серпня: німецькі адміністрації Лівонії, Естонії, Курляндії, Езеля та Риги були об'єднані в Німецьку військову адміністарцію на Балтиці, з центром в Ризі.
  • 1918, 27 серпня: за умовами Берлінського договору більшовицька Росія поновлює претензії на Лівонію й Кройцбург (Крустпілс), але залишається контролювати лише Латгалію.
  • 1918, 22 вересня: Німецька імперія визнала незалежність Балтійської держави.
  • 1918, 8 листопада: регентська рада Балтійської держави реорганізує її у федерацію з 7 областей: Естонії, Курляндії, Латгалії Північної Лівонії, Езеля, Риги і Південної Лівонії. Її адміністарція діяла до 28 листопада.
  • 1918, 11 листопада: після поразки Німеччини у Першій світовій війні держави Антанти визнають підпільну Латвійську національну раду фактичним урядом Латвії.
  • 1918, 18 листопада: Латвійська національна рада проголосила незалежність Латвійської республіки.
  • 1918, 25 листопада: Німеччина визнає де-факто незалежність Латвії.
  • 19181919: німецька військова адміністрація на території Латвії заміщується адміністрацією країн Антанти.
  • 1918, 17 грудня: Латвійська більшовицька рада проголосила Латвійську Соціалістичнау Радянську Республіку (ЛСРР). Вона отримала визнання Росії 22 грудня.
  • 1919, 3 січня: російські більшовицькі війська окупували Ригу.
  • 1919, 22 травня: російські більшовики вибиті з Риги. ЛСРР була обмежена окупованою росіянами Латгалією.
  • 1920, 13 січня: ЛСРР розпущено у виганні. Російські війська полишили територію Латвії 1 лютого 1920 року.
  • 1920, 11 серпня: Росія визнала незалежність Латвії. Визнання набуло чинності з 4 жовтня.
  • 1921, 26 січня: країни Антанти визнали латвійську незалежність де-юре.
  • 1940, 17 червня: СРСР окупував Латвію за пактом Молотова-Рібентропа.
  • 1940, 21 липня: Латвійська республіка перейменована на Латвійську РСР.
  • 1940, 5 серпня: Латвійську РСР включено до складу СРСР, проте міжнародного визнання ця подія не отримала.
  • 1941, 23 червня9 липня: на початку німецько-радянської війни німецькі війська окупували значну частину Латвії. Рига була здобута 1 липня.
  • 1941, 28 червня: латвійські політики проголосили відновлення незалежності Латвії. До 7 липня нове латвійське керівництво діяло в німецькому тилу.
  • 1941, 1 вересня: Латвія перетворена на Загальний округ в складі рейхскомісаріату Остланд. Рига була перетворена на адміністративний центр рейхскомісаріату.
  • 1944, липеньлистопад: радянські війська повторно окупували Латвію, за винятком Курляндського півострова. Ригу здобули 13 жовтня.
  • 1945, 19 березня: Німеччина проголосила стоворення автономної держави Латвія, німецького протекторату.
  • 1945, 7 травня: латвійський уряд в Лієпаї проголосив незалежність Латвійської республіки й протримався до 8 травня, коли німецькі війська здалися у Курляндському котлі.
  • 1989, 28 липня: Верховна рада Латвійської РСР проголосила декларацію про державний сувернітет.
  • 1990, 4 травня: Верховна рада Латвійської РСР проголосила акт відновлення незалежності Латвійської республіки. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушені були піти.
  • 1991, 21 серпня: Верховна рада Латвії прийняла конституційний закон про статус незалежної держави після антигорбачовського путчу (ДКНС). 6 вересня латвійську незалежність визнав СРСР. Назва держави «Латвія» використовувался як альтернативна до 6 липня 1993 року. Наприкінці 1991 року Латвія увійшла до складу ООН і ОБСЄ.

Державний устрій

Членство у міжнародних організаціях: ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).

Основні політичні партії та блоки

Економіка

ВВП Латвії у 1996–2006 рр.

Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Головні порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6%. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8%, Росія — 11,8%, Фінляндія — 9,5%, Швеція — 7,2%). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6%, Великобританія — 13,5, Росія — 12,1%, Швеція — 10,3%).

У 2001 р ВВП Латвії зріс на 7,6%. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4,5%-5% в 2002 [Mining Annual Review 2002].

Адміністративний устрій

Краї й міста республіканського підпорядкування Латвії.

Латвія поділяється на 110 країв (латис. novadi, однина novads) і 9 республіканських міст (латис. republikas pilsētas, однина republikas pilsēta). Краї поділяються на 494 волості (латис. pagasts).

Крім того, Латвія історично, культурно й конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, Відземе.

Населення

Етнічний склад (2011[4])
Латиші (1 284 194)
  
62.1%
Росіяни (556 422)
  
26.9%
Білоруси (68 174)
  
3.3%
Українці (45 699)
  
2.2%
Поляки (44 783)
  
2.2%
Литовці (24 426)
  
1.2%
Євреї (6 416)
  
0.3%
Цигани (6 452)
  
0.3%
Інші (31 571)
  
1.5%
Докладніше: Населення Латвії
  • 1989 — 2 681 000
  • 2001 — 2 385 231
  • 2003 — 2 331 500
  • 2007 — 2 281 200
  • 2011 — 2 067 877

Етнічні групи станом на 2007 рік: латиші — 59,09%, росіяни — 28,30%, білоруси — 3,7%, українці — 2,5%, поляки — 2,4%[5].

Культура

Латвійський сир

Державна мова — латиська.

Релігія

Більшість громадян Латвії є парафіянами Лютеранської Церкви. Також у Латвії поширений католицизм і зростає кількість православних (переважно за рахунок росіян).

Інше

Державне свято — 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).


Державний гімн. Назва гімну Латвії: «Dievs, svēti Latviju!» («Боже, благослови Латвію!»). Автор гімну — латвійський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латвійської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту «Dievs, svētī Latviju!» стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латвійського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році «Dievs, svētī Latviju!» стала гімном Латвії.


Див. також

Примітки

Джерела

Посилання