Латвія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Латвійська Республіка |
|||||
|
|||||
| Девіз: "Tēvzemei un Brīvībai" (Батьківщині та Волі) |
|||||
| Гімн: Dievs, svētī Latviju! (Боже, благослови Латвію!) |
|||||
 |
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Рига | ||||
| Офіційні мови | Латиська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Етнос | 59.2% Латиші 28.0% Росіяни 3.7% Білоруси 2.5% Українці 6.6% інші[1] |
||||
| Державний устрій | Демократія | ||||
| - Президент | Валдіс Затлерс | ||||
| - Прем'єр-міністр | Валдіс Домбровскіс | ||||
| Незалежність | від Росії | ||||
| - Проголошено | 18 листопада 1918 | ||||
| - Відновлено | 21 серпня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 64,589 тис, км² (121) | ||||
| - Води (%) | 1,5% | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2003 р. | 2.331.500 (?) | ||||
| - Густота | 37 чол,/км² (?) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $27,785 млн. (95) | ||||
| - На душу населення | 11,980 (55) | ||||
| Валюта | Латвійський лат (LVL) |
||||
| Часовий пояс | EET (UTC+2) | ||||
| - Літній час | EEST (UTC+3) | ||||
| Домен Інтернет | .lv | ||||
| Телефонний код | +371 | ||||
Латвія (латис. Latvija, Latvijas Republika), Латвійська Республіка — держава в Східній Європі. Розташована в східній Прибалтиці, на північному сході Європи. На півночі межує з Естонією (загальний кордон — 339 км), на сході — з Росією (217 км), на півдні — з Білорусією (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.
Площа 64,1 тис. км2.
Населення 2 281 200 (2007).
рельєф: лісиста низина (найвища точка 312 м), болота, озера; 472 км берегової лінії;
Площа території — 64589 тис. кв. км (122 місце у світі).
Столиця — Рига (725,2 тис. мешканців).
Великі міста — Даугавпілс (112 тис. мешканців), Лієпая (84,6 тис.), Єлгава (58,7 тис.).
Офіц. мова — Латиська мова.
Грошова одиниця — латвійський лат.
 Монета 2 сантіма. Аверс. |
 Реверс. |
У вересні 1991 Латвія стала членом ZOPI, в 1992 — членом Всесвітнього банку і Міжнародного валютного фонду, а в 1995 — членом Ради Європи. 29 березня 2004 Латвія приєдналася до НАТО, 1 травня 2004 стала членом Европейського Союзу.
Латвія уперше отримала державність 18 листопада 1918, відділившись від Росії, але 17 червня 1940 була анексована СРСР, і 5 серпня 1940 увійшла до складу СРСР. 21 серпня 1991 країна відновила власну незалежність.
Зміст |
[ред.] Географія. Природа.
Латвія розташована на крайньому заході Східної-Європейської рівнини. Б.ч. тер. Л. — моренна горбиста рівнина з висотами 200—300 м над р.м. Вища точка рельєфу г. Гайзінькалнс (у Відземе) має висоту 312 м над р.м. Великі ріки — Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Загалом же на території Латвії понад 700 рік і річок; всі вони належать до басейну Балтійського моря. Головна ріка — Даугава (в Росії — Західна Двіна), протягом 357 км тече по території Латвії; її довжина від джерела в Росії (Тверська область) до гирла в Рижській затоці становить 1020 км. Озера займають 1,5 % тер., найбільші — Лубанас, Резнас і Буртнієку. Сільськогосподарські земельні угіддя перемежаються заболоченими місцевостями, озерами (особливо в Латгале) і змішаними (біля морського побережжя — сосновими) лісами. Клімат країни перехідний від морського до континентального.
[ред.] Історія
Отримала незалежність 18 листопада 1918, наприкінці Першої світової війни. Анексована СРСР 17 червня 1940 за пактом Молотова-Рібентропа, ввійшла до складу СРСР як союзна республіка. Під час Другої світової війни окупована Німеччиною, звільнена від німців у 1944. Рух за незалежність посилився в 1980-х, незалежність від СРСР оголошено в травні 1990. Радянські десантники захопили ключові об'єкти в Ризі в 1991, але після протестів місцевого населення змушені були піти; відновлення незалежності було оголошено після антигорбачовського путчу (ДКНС) в 1991 і було визнано радянським урядом і західними країнами; ввійшла до складу ООН і ОБСЄ.
[ред.] Політика
Державний устрій — республіка. Глава держави — Президент. Глава уряду — Прем'єр-міністр. Законодавчий орган — однопалатний Сейм.
Членство у міжнародних організаціях — ЄС, ООН, НАТО, Рада Європи, ОБСЄ, МБРР, МВФ, Світовий банк, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Міжнародна федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФЧХіЧП).
[ред.] Економіка
Латвія — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: автомобілебудівна, сільськогосподарське машинобудування, радіоелектронна, фармацевтична, текстильна та ін. Транспорт — залізничний, автомобільний, річковий, морський. Гол. порти — Рига, Вентспілс, Лієпая. Протяжність магістрального нафтопроводу 421 км, магістрального газопроводу 710 км (1984). Міжнародний аеропорт — м. Рига.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 5,7 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 2328. Прямі закордонні інвестиції — $ 219 млн. Імпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Німеччина — 16,8 %, Росія — 11,8 %, Фінляндія — 9,5 %, Швеція — 7,2 %). Експорт — $ 4,2 млрд (г.ч. Німеччина — 15,6 %, Великобританія — 13,5, Росія — 12,1 %, Швеція — 10,3 %). У 2001 р ВВП Латвії виріс на 7.6 %. Банк Латвії передбачає зростання ВВП 4.5 %-5 % в 2002 [Mining Annual Review 2002].
Див. також: Корисні копалини Латвії, Історія освоєння мінеральних ресурсів Латвії, Гірнича промисловість Латвії.
[ред.] Адміністративний устрій
Латвія поділяється на 26 районів (rajoni). Є також сім міст (lielpilsētas), які мають окремий статус. Латвія також історично, культурно і конституційно поділяється на чотири регіони: Латгале, Земгале, Курземе, Відземе. 
[ред.] Демографія
Етнічні групи: латиші — 59,09 %, росіяни — 28,30 %, білоруси — 3,7 %, українці — 2,5 %, поляки — 2,4 % [2].
[ред.] Культура
Державна мова — латвійська.
[ред.] Релігія
Більшість громадян Латвії є парафіянами Лютеранської Церкви. Також у Латвії поширений католицизм, і зростає кількість православних (переважно за рахунок росіян).
[ред.] Інше
Державне свято — 18 листопада — День проголошення Латвійської Республіки (1918 р.).
Державний прапор — Історичні писемні джерела про темно-червоний прапор з білою смугою збереглися з 13 ст., коли з таким прапором проти давньоестонських племен воювали давньолатвійські племена. Відомості історичних джерел дозволяють називати прапор Латвії одним з найстаріших у світі. Колір прапора Латвії — особливий темно-червоний, відомий у світі як «латвійський червоний» (Latvian red). Пропорції кольорів прапора 2:1:2, а довжини і ширини 2:1. Прапор разом з гербом затверджений особливим декретом парламенту Латвії 15 червня 1921 року.
Державний герб — з'явився тільки після проголошення незалежної Латвійської Республіки 18 листопада 1918 року. Герб об'єднує як символи незалежності латиської держави, так і символи культурно-історичних країв. «Сонце», яке знаходиться над щитом герба, символізує національну державність Латвії. Зображення стилізованого «сонця», як знак відмінності, використовували латвійські стрільці, які під час Першої світової війни служили в армії Росії. «Сонце» зображували з 17 променями, які символізували 17 округів, населених латвійцями. Три зірки над гербом уособлюють ідею об'єднання історичних країв (Курземе-Земгале, Відземе та Латгале) в одну державу — Латвію. Старовинні геральдичні фігури, які виникли ще у XVI ст., також символізують культурно-історичні краї. Червоний лев символізує Курземе і Земгале (західна і південно-західна Латвія). Лев у гербі Курземе (Курляндське герцогство) з'являється ще у 1559 році. Срібний крилатий казковий звір з головою орла — «гриф» — символізує Відземе і Латгале (північно-східна та південо-східна Латвія). Цей символ з'являється у 1566 році, коли нинішня територія Відземе і Латгале знаходилася під владою об'єднаної Польсько-Литовської держави. Герб Латвійської Республіки розроблений латвійським художником Ріхардсом Заріньшем.
Державний гімн. Назва гімну Латвії: «Dievs, svēti Latviju!» («Боже, благослови Латвію!»). Автор гімну — латвійський композитор Карліс Бауманіс. Вперше гімн виконувався на Першому загальному Святі латвійської пісні і танцю наприкінці червня 1873 року в Ризі. З того моменту «Dievs, svētī Latviju!» стала піснею, яка пробуджувала національне самовизнання латвійського народу. Після проголошення незалежності у 1918 році «Dievs, svētī Latviju!» стала гімном Латвії.
[ред.] Див. також
[ред.] Примітки
- ↑ Ethnicity figures 2008 from Latvian Central Statistic Bureau
- ↑ http://www.np.gov.lv/index.php?en=fakti_en&saite=residents.htm Дані про населення станом на 1.04.2007
[ред.] Посилання
|
|
||
|---|---|---|
| Райони: | Айзкраукльський • Алуксненський • Балвський • Бауський • Валмієрський • Валкський • Вентспілський • Гулбенський • Даугавпілський • Добельський • Єкабпілський • Єлгавський • Краславський • Кулдізький • Лієпайський • Лімбазький • Лудзенський • Мадонський • Огрський • Прейльський • Резекненський • Ризький • Салдуський • Талсійський • Тукумський • Цесіський |  |
| Міста республіканського підпорядкування: | Вентспілс • Даугавпілс • Єлгава • Лієпая • Резекне • Рига • Юрмала | |
|
|
||
|---|---|---|
| Члени | Бельгія • Великобританія • Греція • Іспанія • Італія • Кіпр • Люксембург • Мальта • Нідерланди • Німеччина • Португалія • Франція |  |
| Асоційовані члени | Ісландія • Норвегія • Польща • Туреччина • Угорщина • Чехія | |
| Асоційовані партненри | Болгарія • Естонія • Латвія • Литва • Румунія • Словаччина • Словенія | |
| Спостерігачі | Австрія • Данія • Фінляндія • Ірландія • Швеція | |
|
|
|
|---|---|
| Країни-члени |  Азербайджан •  Грузія •  Молдова •  Україна |
| Країни-спостерігачі | Латвія •  Туреччина |
| Колишні члени |  Узбекистан |
