Латенська культура

Латенська культура в 400 р. до РХ (жовтогарячий колір) і ядро краю кельтів у 800 р. до РХ, з якого вони почали свою експансію

Латенська культура — археологічна культура кельтських племен Європи залізної доби. Назва походить від городища Ла Тен (La Tène) у Швейцарії.

Кельти жили в 500 р. до Р. Х. — 300 р. після Р. Х. на території сучасних Франції, Швейцарії, Чехії, Словаччини, Югославії, Австрії, Північній Італії, Британських островів, Закарпатті. Їх поселення були і в Галичині (кельтське житло було віднайдено в с. Бовшів над Дністром).

Наступниця гальштатської культури залізного віку. Латенська культура вплинула на культуру ряду європейських некельтських племен, у тому числі на германців і, в меншій мірі, слов'ян.

Основні ознаки

• Бронзові знаряддя вже не зустрічаються. Розвиваються ковальське, ювелірне й інші ремесла.
• З'являється гончарне коло.
• Виникають оппідуми — розташовані на підвищеннях рельєфу укріплені (фортифіковані) племінні центри або притулки. Деякі з них перетворюються в міста.
• Вдосконалена техніка землеробства — винайдено залізні плужні лемеші, серпи і коси.

Розвиток ремесла й торгівлі призвів до поширення подібних форм матеріальної культури в Західній Європі.

Періоди

Вмираючий кельт, алтар Пергамон.
Капітолмузей, Рим.

Латенська культура (класифікація запропонована німецькими вченими О. Тішлером і П. Рейнеке й французьким археологом Ж. Дешелетом) поділяється на 3 стадії:

• І стадія (500—300 рр. до Р. Х.) — характерні короткі загострені мечі без перехрестя, із залізними піхвами; різноманітні металеві шийні гривні; фібули з людськими і тваринними прикрасами; кераміка головним чином ліпна, частково — виготовлена на гончарному колі, зі штампованим орнаментом; поховання в ґрунтові (без насипів) могильниках.
• ІІ стадія (300—100 рр. до Р. Х.) — характеризується довгими мечами з округлим кінцем і вигнутим перехрестям; дерев'яними щитами з еліптичним залізним умбоном; скляними браслетами. З'являються перші місцеві монети. Кераміка високоякісна (виготовлена на гончарному колі), у тому числі чорнолощена, вивозилася до віддалених областей. Поширюються залізні ножиці. В окремих районах зустрічаються поховання в курганах; крім трупоположення, укорінюється обряд трупоспалення.
• ІІІ стадія (100 р. до Р. Х. — 100 р. після Р. Х.) — характерні дуже довгі мечі з округлим кінцем без перехрестя, кинджали з антропоморфними рукоятками, залізні шпори, замки й ключі, бронзові печатки. Численні скарби, могильники, залишки селищ, міст і укріплень латенської культури зустрічаються, крім основного району поширення і на інших територіях Західної Європи. У завойованих Римом областях латенська культура поступово зникає, поступаючись провінційній римській культурі.

Будівництво

Поселення раннього періоду — це невеличкі укріплення, містечка і протоміста, багато з яких у пізній період перетворюються в крупні центри торговлі і ремісництва, наприклад Бібракте (площа 135 гектарів) і Алезія (площа 97 гектарів) у Франції. Укріплення цієї епохи — передусім гальська стіна, описана ще Цезарем: дерев'яні комірки, заповнені землею і камінням та ззовні обкладені камінням, чи цеглою-сирцем. Така «композитна» конструкція робила стіну гнучкою (стійкою до таранних ударів), і одночасно вогнетривкою (через кам'яну кладку).

Жилі будинки раннього періоду — невеличкі прямокутні наземні/напівзакопані споруди зі стінами з хмизу, обмазаним глиною, на камінному цоколі і солом'яним дахом. Зустрічаються також округлі землянки з подібним дахом і стінами. Пізніше зявились будинки з подвійними утепленими стінами.

Релігія

Релігійні уявлення носіїв Латенської культури відомі з римських джерел і за знахідками капищ. Ймовірно, у кельтів був культ «мертвої голови». Пантеон досить виликий — Цернунос (бог достатку), Тараніс (аналог римського Юпітера), Епона (богиня коней). Зважаючи на деталі орнаменту, мав місце і солярний культ.

Мистецтво

Внутрішня сторона кельтського казана. Хіммерлянд Музей, Ґундерструп

Фібули латенської культури 400—300 рр. до Р. Х.

Кельтський шолом 2-го періода Латенської культури

Мистецтво латенської культури переважно орнаментально-стилізоване, що формувалося під впливом етруської і пізньоримської культур.

• На ранньому етапі з'явилися маски, увінчані подобою дволистої корони, орнаментальні мотиви пальметти й лотоса.
• У прикрасах зрілого латенського стилю (400—300 рр. до Р. Х.) поєднуються рельєф, гравірування, інкрустація коралами й емаллю на дорогоцінних металах; на металевих виробах 350-их рр. до Р. Х. з'явилися стилізовані зображення птахів і звірів.
• В 300—200 рр. до Р. Х. виник пластичний стиль: литі бронзові браслети із пластичними прикрасами, обручі з масивними виступами, бляхи з імітацією філіграні. Для Британських островів типові дворогі бронзові шоломи.