Латерит
Латери́т (рос. латерит, англ. laterite, нім. Laterit m) — червоноколірний залізистий або залізисто-глиноземистий елювіальний продукт глибокого фіз.-хімічного вивітрювання алюмосилікатних порід в умовах вологого тропічного та субтропічного клімату. Геол. вік Л. змінюється від сучасного до палеозойського і давніше. В тропічній зоні земної кулі Л. покриває великі плато і горбисті території. Їх потужність коливається від декількох м до 50 м. У залежності від складу материнських г.п., що зазнавали вивітрювання, розрізнюють Л. бокситоносні, нікеленосні, залізисті, манґаноносні, а також елювіальні розсипи золота, платини, алмазів, каситериту та ін. У ґрунтознавстві терміном Л. позначають щільний ґрунтовий горизонт, збагачений оксидами заліза та манґану, які принесені ґрунтовими водами. Глинисті Л. використовуються як буд. матеріал.
В Україні Л. є на Кримському п-ові.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
