Латунь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фігурка з латуні.
Таріль і глек з латуні. Туреччина, 1870. Музей турецького та ісламського мистецтва

Лату́нь, мося́ж — сплав міді та цинку. До складу також можуть входити інші метали, чи неметали. Частка цинку у латуні може бути відносно високою (понад 36%). Мідь і цинк розчиняються один у одному у будь яких пропорціях але незважаючи на процентне співвідношення міді і цинку латуні вважаються сплавами на основі міді. Латуні із вмістом цинку до 36% називаються однофазними сплавами, або альфа-сплавами. Вони чудово піддаються холодним методам обробки. Латуні із вмістом цинку понад 37% називаються двофазними сплавами, або бета-сплавами. Вони добре піддаються гарячим методам обробки. Латуні із низьким вмістом цинку (менше ніж 20%) найчастіше використовуються для виробництва прикрас та виготовлення трубок. Латунь досить добре зварюється і прокатується. Хоча не покрита лаком поверхня латуні чорніє на повітрі, але в масі вона краще чинить опір впливу довкілля, ніж мідь. Має жовтий колір і відмінно полірується. Вісмут і свинець шкідливо впливають на латунь, оскільки зменшують здатність до деформування у гарячому стані.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Маркування латуней[ред.ред. код]

Латуні маркуються літерою «Л». Прості латуні: Л96, Л85, Л59, де число показує кількість міді у відсотках, а решта цинк. В багатокомпонентних латунях легуючі елементи позначаються початковою літерою назви цього елемента: А — алюміній, Б — берилій, Ж — залізо, К — кремній, Н — нікель, О — олово, С — свинець, Ф — фосфор.

Приклади маркування та використання за ГОСТ 17711-93[2]:

  • Латуні, що оброблюються тиском:
    • Л96, Л70, ЛАН65-3-2 (міді 65%, алюмінію 3%, нікелю 2%, решта цинк) — суднобудування, електричні машини,
    • ЛА85-1 — для виготовлення атрибутів відзнак (замінник золота),
    • ЛО70-1 — стійкість проти корозії в прісній та морській воді,
    • ЛС64-2 — добре оброблюється різанням (автоматна), має антифрикційні властивості.
  • Ливарні латуні. Маркуються по типу маркування легованих сталей:
    • ЛЦ14К3С3 (цинку 14%, кремнію 3%, свинцю 3%, решта мідь) — підшипники, втулки,
    • ЛЦ30А3 — корозійностійкі деталі,
    • ЛЦ25С2 — штуцери гідросистем.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Walker, Roger. «Mass, Weight, Density or Specific Gravity of Different Metals». Density of Materials. United Kingdom: SImetric.co.uk. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-01-09. «brass - casting, 8400-8700... brass - rolled and drawn, 8430-8730» 
  2. ГОСТ 17711-93 Сплавы медно-цинковые (латуни), литейные. Марки.

Джерела[ред.ред. код]

  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2
  • Попович В. В. Технологія конструкційних матеріалів і матеріалознавство: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / В. В. Попович, В. В. Попович. — Львів: Світ, 2006. — 624 с. — ISBN 966-603-452-2.
  • Пахолюк А. П. Основи матеріалознавство і конструкційні матеріали: [підруч. для студ. вищ. навч. зал.] / А. П. Пахолюк, О. А. Пахолюк. — Львів: Світ, 2005. — 172 с. — ISBN 966-603-387-9.
  • Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.