Лаубманніт
| Лаубманніт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | дискредитований (D)[d] |
Лаубманніт (рос. лаубманнит; англ. laubmannite; нім. Laubmannit m) — мінерал, основний фосфат заліза і марганцю. У 1990 дискредитований, оскільки було встановлено, що він є сумішшю мінералів дюфреніту, кідвелліту і берауніту.[1][2]
Загальний опис[ред. | ред. код]
1. За Є. Лазаренком: (Fe2+, Mn2+)3(Fe3+)6[(OH)3|PO4]4.
2. За К.Фреєм: (Fe2+)3(Fe3+)6(OH)12(PO4)4.
Склад у % (з родовища Шеді, США): FeO — 2,07; MnO — 2,40; Fe2O3 — 57,88; P2O5 — 25,95; H2O — 10,50.
Домішки: CaO (1,14); Al2O3 (0,05).
Сингонія моноклінна (за К.Фреєм ромбічна).
Вид призматичний. Форми виділення: кірочки з радіальноволокнистою текстурою.
Густина 3,33.
Твердість 3,5 — 4.
Колір коричневий.
Знайдений на лімоніті в родовищі Шеді (штат Арканзас, США).
За прізвищем німецького мінералога Г.Лаубманна (H.Laubmann), C.Frondel, 1949.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Laubmannite. mindat.org (англ.). Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
- ↑ Dunn, P.J. (1990): Andrewsite and laubmannite formally discredited. American Mineralogist, 75, 1197-1199.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Лаубманніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Лаубманніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Dunn, P.J. (1990), Andrewsite and laubmannite formally discredited, American Mineralogist 75, 1197—1199(1990)
Посилання[ред. | ред. код]
- Laubmannite [Архівовано 22 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
