Ла-Баль-да-Буї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ла-Баль-да-Буї
La Vall de Boí
Localització de l'Alta Ribagorça.svg Localització de la Vall de Boí.png
Район Алта-Рібагорса у Каталонії Місто Ла-Баль-да-Буї у районі Алта-Рібагорса
Головні дані
Країна Іспанія
Авт. область Каталонія
Провінція Провінція Лєйда
Lleida
Район Алта-Рібагорса
Alta Ribagorça
Райони у місті 11
Населення 1.049 осіб
Рік опитування 2007 р.
Площа 219,5 км²
Щільн. насел. 4,8 осіб/км²
Вис. над рівн. моря 1.111 м
Геогр. коорд. 42°30′ пн. ш. 0°48′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 0.800° сх. д. / 42.500; 0.800Координати: 42°30′ пн. ш. 0°48′ сх. д. / 42.500° пн. ш. 0.800° сх. д. / 42.500; 0.800
Фото

Sant Joan de Boi 1.jpg
Церква Св. Івана Буїського у м. Ла-Баль-да-Буї
Міська влада
Міський голова Joan Perelada Ramon (IPVB-PM)

Ла-Баль-да-Буї́ (кат. La Vall de Boí) - муніципалітет, розташований в Автономній області Каталонія, в Іспанії. Знаходиться у районі (кумарці) Алта-Рібагорса провінції Лєйда, згідно з новою адміністративною реформою перебуватиме у складі Баґарії (округи) Ал Пірінеу і Аран.

Населення[ред.ред. код]

Населення міста (у 2007 р.) становить 1.049 осіб (з них менше 14 років - 10,5%, від 15 до 64 - 74,2%, понад 65 років - 15,3%). У 2006 р. народжуваність склала 1 особа, смертність - 10 осіб, зареєстровано 4 шлюби. У 2001 р. активне населення становило 453 особи, з них безробітних - 21 особа.

Серед осіб, які проживали на території міста у 2001 р., 757 народилися в Каталонії (з них 457 осіб у тому самому районі, або кумарці), 91 особа приїхала з інших областей Іспанії, а 21 особа приїхала з-за кордону.

Університетську освіту має 13% усього населення.

У 2001 р. нараховувалося 350 домогосподарств (з них 39,1% складалися з однієї особи, 21,4% з двох осіб,16% з 3 осіб, 11,7% з 4 осіб, 6% з 5 осіб, 3,7% з 6 осіб, 0,3% з 7 осіб, 0,6% з 8 осіб і 1,1% з 9 і більше осіб).

Активне населення міста у 2001 р. працювало у таких сферах діяльності : у сільському господарстві - 11,6%, у промисловості - 9%, на будівництві - 10,2% і у сфері обслуговування - 69,2%.

У муніципалітеті або у власному районі (кумарці) працює 411 осіб, поза районом - 110 осіб.

Безробіття[ред.ред. код]

У 2007 р. нараховувалося 9 безробітних (у 2006 р. - 3 безробітних), з них чоловіки становили 22,2%, а жінки - 77,8%.

Економіка[ред.ред. код]

Підприємства міста[ред.ред. код]

Промислові підприємства[ред.ред. код]

Промислові підприємства міста, за сферою діяльності
Рік 2002 р. 2001 р.
Енергетичні та водні ресурси 30% 30%
Хімія та метали 10% 10%
Переробка металів 10% 10%
Продукти харчування 20% 20%
Текстиль 10% 10%
Виробництво меблів, видання 20% 20%
Інше 0% 0%
Усього підприємств 10 10
 

Роздрібна торгівля[ред.ред. код]

Підприємства роздрібної торгівлі міста, за сферою діяльності
Рік 2002 р. 2001 р.
Продукти харчування 41,9% 44%
Одяг та взуття 3,2% 4%
Товари для дому 6,5% 0%
Книги та періодичні видання 9,7% 8%
Промислова хімічна продукція 12,9% 16%
Продукція, пов'язана з транспортними засобами 0% 0%
Інше 25,8% 28%
Усього підприємств 31 25
 

Сфера послуг[ред.ред. код]

Підприємства міста, що працюють у сфері послуг, за діяльністю
Рік 2002 р. 2001 р.
Гуртова торгівля 0% 0%
Готелі та готельний бізнес 60,5% 63,9%
Транспорт та зв'язок 16,9% 15,6%
Посередницькі фінансові послуги 1,6% 1,6%
Послуги підприємствам 0% 0%
Послуги фізичним особам 10,5% 9,8%
Нерухомість та ін. 10,5% 9%
Усього підприємств 124 122
 

Житловий фонд[ред.ред. код]

У 2001 р. 12,9% усіх родин (домогосподарств) мали житло метражем до 59 м2, 34% - від 60 до 89 м2, 26% - від 90 до 119 м2 і 27,1% - понад 120 м2.

З усіх будівель у 2001 р. 11,2% було одноповерховими, 24,9% - двоповерховими, 59,3 % - триповерховими, 4,4% - чотириповерховими, 0,3% - п'ятиповерховими, 0% - шестиповерховими, 0% - семиповерховими, 0% - з вісьмома та більше поверхами.

Автопарк[ред.ред. код]

Автомобілі, зареєстровані у місті, за призначенням
Рік 2006 р. 2005 р.
Приватні автомобілі 60,3% 60,4%
Мотоцикли 8,5% 8,3%
Вантажівки 26,1% 26,4%
Трактори 0% 0%
Автобуси та ін. 5,1% 4,9%
Усього автомобілів 744 шт. 700 шт.
 

Вживання каталанської мови[ред.ред. код]

У 2001 р. каталанську мову у місті розуміли 99,5% усього населення (у 1996 р. - 100%), вміли говорити нею 95,1% (у 1996 р. - 99,5%), вміли читати 94% (у 1996 р. - 98,5%), вміли писати 66,3 % (у 1996 р. - 65%). Не розуміли каталанської мови 0,5%.

Політичні уподобання[ред.ред. код]

У виборах до Парламенту Каталонії у 2006 р. взяло участь 430 осіб (у 2003 р. - 470 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Вибори до Парламенту Каталонії
Рік 2006 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 42,3% 50%
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 18,6% 15,3%
Народна партія (PP) 2,6% 3,2%
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 12,6% 5,5%
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 21,9% 25,1%
Громадянська партія (C's) 0% 0%
Інші 2,1% 0,9%
 

У муніципальних виборах у 2007 р. взяло участь 524 особи (у 2003 р. - 367 осіб). Голоси за політичні сили розподілилися таким чином:

Муніципальні вибори
Рік 2007 р. 2003 р.
Конвергенція та Єднання (CiU) 17,4% 100%
Соціалістична партія Каталонії (PSC) 62% 0%
Народна партія (PP) 0% 0%
Ініціатива за зелену Каталонію (IC) 0% 0%
Республіканська лівиця Каталонії (ERC) 0% 0%
Громадянська партія (C's) 0% 0%
Інші 20,6% 0%
 

Історія та культура[ред.ред. код]

Церква Св. Климента та Св. Марії Таульських

Див. також Романські церкви з долини Буї.

30 листопада 2000 р. 9 католицьких церков - Св. Климента та Св. Марії Таульських, (кат. Sant Climent i Santa Maria de Taüll), Св. Феліу Баррерського (кат. Sant Feliu de Barruera), Св. Івана Буїського (кат. Sant Joan de Boí), Св. Аулалії з Аріль ла Баль (кат. Santa Eulàlia d'Erill la Vall), Св. Марії з Асумпсьйо да Коль (кат. Santa Maria de l'Assumpció de Cóll), Св. Марії Кардетської (кат. Santa Maria de Cardet), Церква Різдва з Дурру (кат. Església de la Nativitat de Durro) та Скит Св. Кірка з Дурру (кат. Ermita de Sant Quirc de Durro) - побудованих у романському каталонському стилі, які заходяться у долині Буї у районі (кумарці) Алта Рібагорса, було проголошено спадком людства ЮНЕСКО.

Ці споруди було побудовано між XI та XIV ст. у стилі, поширеному у той час у Ломбардії. Особливо цікавими є дзвіниці цих церков та настінні розписи, частина з яких зараз зберігається у Національному музеї мистецтва Каталонії у Барселоні.

Див. також[ред.ред. код]