Ла-Діг
| Ла-Діг | |
|---|---|
| La Digue | |
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 4°22′ пд. ш. 55°50′ сх. д. / 4.367° пд. ш. 55.833° сх. д.Координати: 4°22′ пд. ш. 55°50′ сх. д. / 4.367° пд. ш. 55.833° сх. д. | |
| Місцерозташування | Індійський океан |
| Акваторія | Індійський океан |
| Група островів | Сейшельські Острови |
| Площа | 10 км² |
| Довжина | 5 км |
| Ширина | 3 км |
| Найвища точка | 333 м |
| Країна | |
 Сейшельські Острови | |
| Адм. одиниця | Сейшельські Острови |
| Населення |
2 450 осіб |
  Ла-Діг Ла-Діг (Індійський океан) | |
 | |
 Ла-Діг у Вікісховищі | |
Ла-Діг (фр. La Digue) — острів в Індійському океані, входить до Північно-Східної групи Внутрішніх Сейшельських островів. Належить державі Сейшельські Острови.
Історія[ред. | ред. код]
Ла-Діг був відкритий у 1742 році французом Лазарем Піко (фр. Lazare Picault), але свою назву отримав лише у 1768 році, на честь корабля французького моряка Марк-Жозефа Маріона дю Френа, який відвідав острів.
Перші поселенці з'явилися на острові лише у 1789 році, це були французи-колоністи та їх африканські раби. Більшість з колоністів згодом залишили острів, але і зараз на острові проживають нащадки тих, що залишилися. Пізніше на острів приїжджали французи та іммігранти з Азії. У 1854 році отець Теофіл збудував на острові першу католицьку каплицю і з тих пір 90% мешканців Ла-Дігу сповідують католицизм.
Географія[ред. | ред. код]
Є одним з найбільших островів Сейшельского архіпелагу та третім за розміром населеним островом Сейшел. Розташований за 6 км від острова Праслен та за 43 км від острова Мае. Найближчі острови — Раунд на заході, Фелісіте та Коко — на північному сході. Розміри острова приблизно 3 км в ширину та 5 км у довжину.
Рельєф острова переважно плаский, на сході підіймається єдина гора — Нід д'Егл (фр. Nid D’Aigeles, «Орлине гніздо»), заввишки 333 м.
Ла-Діг відомий своїми пляжами, пісок на яких має світло-рожевий відтінок. Острів оточений кораловим рифом, який привертає до себе уваги любителів дайвінгу.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат на острові тропічний, іноді бувають сильні зливи, які, втім, продовжуються не більше години. Денна температура становить від 24 °C до 32 °C, вночі температура знижується на 1-2 °C. Сезон дощів продовжується з жовтня по березень, найвища місячна норма опадів випадає у січні та становить 402,6 мм. Найсухіший місяць — липень, місячна норма опадів становить 76,6 мм.
Культура та кухня[ред. | ред. код]
На острові проживає близько 2 тис. мешканців, більшість з яких живе у селищі Ла Пасс (La Passe) на західному узбережжі. Південніше Ла Пасса розташовано друге за величиною селище Ла Реюньйон (La Reunion). На півдні острова розташовано селище Юньйон (L'Union), у центрі — селища Бель-Вю (Belle Vue) та, ближче до моря, Рош-Буа (Roche Bois)
Населення Ла-Дігу складається переважно з сейшельських креолів, більшість з яких — це мешканці інших островів архіпелагу, які припливли на Ла-Діг у XVIII та XIX століттях. Після відміни рабства у Британії та США частину рабів, яких вже вивезли з Африки, просто висадили на Сейшелах. Також багато іммігрантів із Східної Азії, Європи та Індонезії. Загалом, місцева культура наслідує традиції французької, зокрема, дуже популярним є тому святкування Різдва. Єдина церква — римо-католицька церква Успіння Богородиці.
Місцева кухня являє собою суміш європейських та азійських традицій, що є наслідком колоніального правління та хвилі азійських іммігрантів. Дуже популярним через свою доступність інгредієнтом є риба, яку їдять сирою, жарять, варять або готують на пару. Також популярні інші дари моря — восьминоги та омари, місцевим делікатесом є гостра страва з кажанів. Серед спецій домінує імбир. Найпопулярнішим напоєм є пальмове вино, яке виготовляється з кокосів.
Державні установи та інфраструктура[ред. | ред. код]
На острові небагато державних установ, тому у більшості випадків мешканці їдуть на сусідній острів Праслен. Є поштове відділення (вихідний — неділя), відділ поліції, який, втім, встановлений для безпеки туристів, супермаркет Gregoire's, школа, банківське відділення та кілька банкоматів. Також є невелика лікарня, але місцеві мешканці віддають перевагу лікарням Праслена та Вікторії.
Ла-Діг має поромне сполучення з островом Праслен, на острів Мае можна дістатися катером чи гелікоптером. Традиційний вид транспорту на острові — візок, запряжений волами. До недавніх пір на острові заборонялося мати автомобіль, тому основним засобом пересування став велосипед, який легко можна взяти напрокат. Є невелика кількість таксі, але переважна більшість автомобілів належать готелям.
Економіка[ред. | ред. код]
У XIX–XX століттях основою економіки острова було виробництво копри та вирощування ванілі. На заході острові, у парку Юніон Естейт, знаходиться одна з останніх діючих мануфактур із виробництва копри.
У XXI столітті на острові є кокосові та коричні плантації, але головною статтею доходів є туризм. На острові розташовано близько 20 готелей, які пропонують різні види відпочинку: дайвінг, катання на човнах, рибальство, піші прогулянки островом. Є кілька ресторанів та дайвінг-центр.
Природа[ред. | ред. код]
Символом Ла-Дігу є чорна райська мухоловка, яка зустрічається тільки тут, а єдина її популяція нараховує близько 100 птахів. Через свою віддаленість від Африки на Ла-Дігу мешкає кілька ендемічних видів, наприклад, сейшельський кокосовий краб, птахи фуді, нектарниці та крячки, крилани та футлярохвості (лат. Emballonuridae), з рептилій — гекони.
Популяція гігантських черепах, що живе на острові, була завезена з Альдабри, а от місцеві гігантські черепахи були винищені.
У прибережних водах та в коралових рифах Ла-Дігу живуть зелені морські черепахи, скати-орляки, риби-метелики, вугрі та інші види риб. Іноді зустрічаються рифові та китові акули.
На жаль, фауна острова страждає від тварин, завезених поселенцями — щурів, собак та котів. Зокрема, щури стали причиною зникнення деяких видів птахів, харчуючись пташиними яйцями та розорюючи гнізда. Морській флорі та фауні серйозну шкоду завдають туристи та забруднення прибережних вод.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- На острові знаходиться бунгало, де у 1977 році знімалися деякі сцени з французького фільму «Прощавай, Еманюель!». Зараз будинок належить колишньому президентові Сейшел Франсу-Альберту Рене.
- На острові Ла-Діг велися зйомки рекламного кліпу шоколадного батончика Bounty.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Пляж Анс-Коко -
Пляж Анс-Маррон -
Пляж Гран-Анс -
Кладовище острова
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Діг |
- Офіційний сайт [Архівовано 30 червня 2009 у Wayback Machine.]
- www.virtualseychelles.sc
- www.seychelles.com
- http://www.secreti.info/25-38z.html [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20130311103757/http://www.luxe.ru/countries/location708.htm
- http://ipaattravel.narod.ru/ladig_main.htm [Архівовано 29 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.seychellen.com/deutsch/maps/la-digue [Архівовано 26 березня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.photoglobe.info/el_seychelles_ladigue/ [Архівовано 5 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- http://seychellestour.com/seychelles-islands/la-digue/ [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is]
- Мандрівка на Ла Діг (рус) [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]