Леандро Ян Марконі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Леа́ндро Ян Марко́ні пол. Leandro Jan Marconi (23 квітня 1834 Варшава — 8 жовтня 1919 Монтре) — польський архітектор італійського походження. Син архітектора Генрика Марконі (17921863). Мати — шотландка Маргарита Гейтон (18071884). Дружиною була Броніслава Осіковська (18381902).[1] Мав доньку Генрієту і сина Владислава. Початково працював із батьком. 1854 склав екзамен будівничого I класу, 1865 — II класу. Автор проектів багатьох еклектичних будівель, стилістично пов'язаних із класицизмом і італійським ренесансом.

Твори[ред.ред. код]

  • Білий палацик на вулиці Фраскаті, Варшава.
  • Велика синагога у Варшаві (18761878 зруйнована 1943).
  • Торгівельний банк (Bank Handlowy) у Варшаві на вул. Траугутта.
  • Палац Вільгельма Еліса Рау у Варшаві на вул. Алеї уяздовські (18661868).
  • Перебудова палацу Собанських у Варшаві на вул. Алеї уяздовські (1876).
  • Палац Константина Замойського у Варшаві на вул. Фоксал (1878).
  • Костел у селі Чижев Мазовецького воєводства.
  • Палац у місті Вака Троцька, Литва.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Родинні кола деяких осіб із Польського біографічного словника. MARCONI Leandro Jan (1834-1919) architekt (t. 19 s. 602) (drzewo). Переглянуто 27 травня, 2010

Джерела[ред.ред. код]

  • Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 211, 212.