Леб'яже (Чугуївський район)
| село Леб'яже | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Чугуївський район |
| Громада | Чкаловська селищна громада |
| Облікова картка | Леб'яже |
| Основні дані | |
| Засноване | 1707 |
| Колишня назва | Червоножовтневе |
| Населення | 1534 |
| Площа | 2,26 км² |
| Густота населення | 783,19 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 63530 |
| Телефонний код | +380 5746 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д.Координати: 49°48′11″ пн. ш. 36°54′21″ сх. д. / 49.80306° пн. ш. 36.90583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
101 м |
| Водойми | р. Сіверський Донець |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Гракове |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 63530, Харківська обл., Чугуївський р-н, с. Леб'яже, вул. Миру, 50а |
| Карта | |
  Леб'яже | |
 Леб'яже | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Леб'я́же (з 1917 до 1921 — Червоножовтневе) — село в Україні, у Чкаловській селищній громаді Чугуївського району Харківської області. Населення становить 1534 осіб. До 2016 орган місцевого самоврядування — Леб'язька сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Леб'яже розташоване на лівому березі річки Сіверський Донець у місці впадання в неї річки Леб'яжа, вище за течією на відстані 6 км розташоване село Базаліївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Таганка. За 1,5 км лежить село Пушкарне. Русло річки звивисте, утворює стариці, лимани й озера, зокрема озеро Леб'яже.
Історія[ред. | ред. код]
У 1707 році це село було засноване як двір біля млина, що належав поміщику Квітці[1].
За даними на 1864 рік у власницькому селі Коробчанської волості Зміївського повіту мешкало 1492 осіб (755 чоловічої статі та 737 — жіночої), налічувалось 183 дворових господарства, існувала православна церква та винокуренний завод[2].
Станом на 1914 рік кількість мешканців села зросла до 1 908 осіб[3].
У 1917 році перейменоване в село Червоножовтневе, а в 1921 році отримало назву Леб'яже.
Село постраждало внаслідок голодоморів 1921—1923 рр. і 1932–1933 рр.. Про ці події, а також інші події з історії села, описано в щоденнику колгоспного сторожа Нестора Білоуса, який знайдено в архіві СБУ.[4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», увійшло до складу Чкаловської селищної громади.[5]
17 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чугуївського району село увійшло до складу новоствореного Чугуївського району Харківської області.[6]
2022 року село постраждало від російських обстрілів, що почалися невдовзі після початку вторгнення[7].
_after_Russian_shelling.jpg)
Економіка[ред. | ред. код]
- Птахо-товарна ферма.
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Дитячий садок.
- Школа (частково зруйнована російськими обстрілами 2022 року)[7].
- Клуб.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Церква Архангела Михаїла.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Дейнеховський Петро Іполитович (05.02.1907, с. Леб'яже Чугуївського району Харківської області — 2000, м. Москва) — український військовик. Учасник Другої світової війни. Генерал-майор артилерії.
- Гуренко Дмитро Григорович (21.10.1906 — 06.10.1969) — учасник Другої світової війни, за особисту мужність і відвагу на війні удостоєний звання Герой Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі Золота Зірка (27.02.1945), також нагороджений двома орденами Червоного Прапора та орденом Вітчизняної Війни І та ІІ ст., з 1946 — підполковник у відставці. Після війни жив у Києві.
- Нестор Білоус (1889—1972) — колгоспний сторож, завдяки якому дійшли відомості про події Голодомору в Україні.
- Межеріцький Іван Петрович (1926—1986) — український радянський діяч.
- Самофал Валерій Павлович (1969—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Павленко Георгій Євстафійович (1898—1970) — український радянський вчений у галузі гідромеханіки і теорії корабля, академік АН УРСР.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кисиленко В.Ю. Черговий огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2021: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2021. – С.179-186
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1548)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Люди Правди: Нестор Білоус. Матеріали Українського інституту національної пам'яті. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 28 листопада 2015.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 4 листопада 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б Комп'ютери ховали у погребах: ліцей у Леб'яжому на Харківщині окупанти обстріляли тричі. Суспільне. 11 лютого 2023. Архів оригіналу за 6 квітня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
- Погода в селі Леб'яже [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Командир бригади полковник Дейнеховський Петро Іполітович // Джога І. Вони визволяли Буковину. Факти. Дати. Імена. — Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 180. — ISBN 966-8341-78-3.
- Щоденник жителя с. Леб'яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області Н. М. Білоуса [Архівовано 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
