Лебідь Микола

Микола Лебідь
Міністр Державної Безпеки УДП
Час на посаді:
30 червня 1941 — 1942
Попередник	посада запроваджена
Наступник	посада скасована
в.о. Голови ОУНР - Голова Проводу ОУНР на українських землях
Час на посаді:
вересень 1941 — травень 1943
Попередник	Степан Бандера
Наступник	в.о. Роман Шухевич
1-й Голова СБ ОУН
Час на посаді:
1940 — 1941
Попередник	посада запроваджена
Наступник	Микола Арсенич
Народився	11 грудня 1909 Нові Стрілища, Жидачівський район, Львівська область
Помер	19 липня 1998 Піттсбург,  США

Мико́ла Ле́бідь (*11 січня 1909 (за іншими даними — 23 листопада 1910) Нові Стрілища, тепер Жидачівський район, Львівська область — †19 липня 1998, Піттсбург, США) — український політик, один із лідерів ОУН-УПА. Перший начальник Служби безпеки ОУН (1940—1941). Організатор страти міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького (1934).

Псевдоніми в ОУН: Максим Рубан, Марко, Євген Скиба, Олег, Ігор, Ярополк, Вільний.

Біографія

Народився у с. Нові Стрілиська Бібрського повіту (тепер Львівська область, Жидачівський район). Син кравця. Одружився у тюремній капличці з політичним в'язнем — Дарією Гнатківською, яку на Варшавському судовому процесі 1935—1936 за вбивство міністра Перацького було засуджено на 15 років тюрми. Член 7-го куреня пластунів у Львові, організатор першої підпільної «п'ятки» Юнацтва, організатор і керівник Юнацтва в гімназії від 1929 р. В 1930 закінчив гімназію у Львові. Абсольвент гімназії 1930 р. У 1930—1932 Л. брав активну участь в організації молодіжних груп ОУН на західно-українських землях, керівник підпільних вишколів Юнацтва ОУН у Карпатах. У 1932-34— зв'язковий між Крайовою Екзекутивою ОУН ЗУЗ та Проводом ОУН за кордоном.

У 1934 підготував замах на міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького.

Після здійснення замаху намагався виїхати через Гданськ—Щецин до Німеччини, але за наказом Г. Гіммлера був заарештований гестапо і виданий Польщі. На Варшавському процесі 1935—1936 був засуджений до смертної кари, яка згодом була замінена довічним тюремним ув'язненням у Святому Хресті. 5 вересня 1939 Лебідь під час конвоювання до іншої в'язниці втік.

У 1940 перейшов до лав ОУНР під керівництвом Степана Бандери. З 1941 став його Другим Заступником.

30 червня 1941 у Львові Українські Національні Збори проголосили Акт відновлення Української Держави та створення Українського Державного Правління, до складу якого увійшов Л. У Державному Правлінні в липні 1941 р. призначений на пост міністра державної безпеки. Як «урядуючий провідник» після арешту Степана Бандери і Ярослава Стецька в 1941 р. — головний організатор протигітлерівського резистансу (український антифашистський рух Опору).

Організатор і керівник трьох конференцій ОУНР в Україні (вересень 1941, квітень 1942, лютий 1943). У 1941-44 вів переговори з польською Армією Крайовою (АК) про спільну боротьбу проти гітлерівців. До 1943 Л. очолював ОУНР на західноукраїнських землях та відіграв важливу роль у формуванні Української Повстанської Армії. У серпні (21-25) 1943 став учасником III Надзвичайного Великого Збору ОУНР, обраний Головою Головної Ради ОУНР і керівником Референтури зовнішніх зв'язків при Проводі ОУНР. У 1944 став співзасновником Української Головної Визвольної Ради та Генеральним Секретарем закордонних справ УГВР.

За дорученням Президента і Генерального Секретаря УГВР виїхав на Захід для встановлення контактів з представниками західних союзників. До 1948 був членом Закордонних Частин ОУНР.

З грудня 1949 мешкав у США, м. Йонкерс (штат Нью-Йорк, США).

У 1952—1974 очолював науково-дослідницький центр «Пролог» у Нью-Йорку, в 1982—85— заступник голови, з 1974— член Ради директорів. В 1956—91 Л.— член управи Українського Товариства Закордонних Студій в Мюнхені та Торонтського Видавничого комітету «Літопис УПА» (1975). Автор спогадів «УПА» (1946, 1987). Помер 19 липня 1998.

Праці

УПА. Українська повстанська армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. Частина І. Німецька окупація України: Репринтне вид. - Дрогобич:«Відродження», 1993. - 203 с. (електронна версія)

Попередник: Степан Бандера	Микола Лебідь в.о. Голови ОУНР, 1-й Голова проводу ОУНР на українських землях (вереснь 1941 - травень 1943)	Наступник: Роман Шухевич
Попередник: посада запроваджена	1-й Голова Служби Безпеки ОУН (березень 1940 - березень 1941)	Наступник: Микола Арсенич

Література

• Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К.: Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 ст. ISBN 966-410-001-3

Посилання

• Ігор Єремєєв: Творець українських спецслужб (укр.)
• Енциклопедія ОУН (укр.)
• Роман Шухевич - Політик, Воїн, Громадянин - Петро Дужий