Лебідь чорний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чорний лебідь
CygnusAtratus 2259.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes)
Родина: Качкові (Anatidae)
Підродина: Гусеві (Anserinae)
Рід: Лебідь (Cygnus)
Вид: Чорний лебідь
Біноміальна назва
Cygnus atratus
(Latham, 1790)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 553906
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8868
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cygnus atratus
Fossilworks: 143783[1] 143783[1]

Чорний лебідь[2] (Cygnus atratus) — водоплавний птах родини качкових (Anatidae).

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Дорослі особини досягають росту від 110 до 140 см і є небагато меншими за лебідя-шипуна, а їх маса становить від 4 до 8 кг. Шия чорного лебедя найдовша серед лебедів завдяки 31 шийним хребцям, завдячи чому він може полювати під водою в глибших водоймах. У польоті шия складає більше половини всієї довжини птаха. Оперення і лапи чорного кольору, білим є лише окреме пір'я, заховане в глибині. На краях крил у чорних лебедів кучеряве пір'я. Дзьоб яскравого червоного кольору, прикрашений білим кільцем біля краю. Колір очей варіює між оранжевим і світло-коричневим.

Голос[ред.ред. код]

На відміну від лебедей-шипунів, у чорних лебедів гучний голос, яким вони вітають один одного, супроводжуючи це підняттям і опусканням голови. Іноді вони випливають на середину водойми, кладуть голову на воду і далеко чутно сурмлять.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Чорний лебідь в природі зустрічається по всій території Австралії і на Тасманії. В середині 19 століття його інтродукували до Нової Зеландії, де він швидко прижився. У Європі і Північнй Америці його іноді тримають в парках. Чорний лебідь віддає перевагу неглибоким водоймам з прісною водою. Поза шлюбним періодом його іноді можна зустріти і біля берегів річок.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Чорний лебідь чистить пір'я

На відміну від багатьох водних птахів і інших видів лебедів, чорний лебідь не є перелітним птахом. Проте, він дуже мобільний і навіть відносно невеликі перешкоди, такі як тривалий шум, можуть змусити його змінити місце мешкання. Нове місце, проте, розташовується зазвичай не далі ніж за 100 км від старого. Чорні лебеді в більшості випадків проводять все життя приблизно в тому ж регіоні, де народилися і виросли, реагуючи на зміни рівня води. Молоді самці намагаються перешкодити іншим самцям поселитися в своєму ареалі. У посушливі роки безліч лебедів збирається на узбережжі Австралії, в лагунах і бухтах, що охороняються.

Харчування[ред.ред. код]

Чорні лебеді харчуються переважно водними рослинами і дрібними водоростями, не гидуватимуть також зерном, наприклад пшеницею або кукурудзою. Іноді вони поїдають листя з гілок плакучих верб, що звисають до води, або ж прибережні трави.

Розмноження[ред.ред. код]

Black swan jan09.jpg

Шлюбний період варіює залежно від регіону і типових для нього щорічних циклів високого рівня води. Проте, привезені до Європи чорні лебеді іноді зберігають свій старий австралійський ритм і виводять своїх пташенят узимку. Як правило, чорні лебеді гніздяться в колоніях, будуючи крупне горбоподібне гніздо на мілководді. З року в рік вони можуть повторно користуватися одним і тим же гніздом, підправляючи його, наскільки це необхідно. Як і інші лебеді, чорний лебідь моногамний птах і не міняє своїх партнерів. Обидва батьки беруть участь в будівництві гнізда і годуванні потомства.

Самка відкладає від чотирьох до восьми зеленуватих яєць, які надалі по черзі висиджують обидва батьки впродовж шести тижнів. Самці погано справляються з цим завданням, оскільки часто забувають перевертати яйця дзьобом або ж сідають мимо яєць. Самці і самки спільно годують і захищають дитинчат, які через п'ять місяців після народження вчаться літати. Статева зрілість приходить у віці від двох з половиною до трьох років, після цього самці стають досить агресивними, особливо в неволі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks
  2. Бёме Р. Л., Флинт В. Е. Пятиязычный словарь названий животных. Птицы. Латинский, русский, английский, немецкий, французский. / под общей редакцией акад. В. Е. Соколова. — М.: Рус. яз., «РУССО», 1994. — С. 33. — 2030 экз. — ISBN 5-200-00643-0

Посилання[ред.ред. код]