Левандівка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Левандівка Львів |
||
| Загальна інформація | ||
|---|---|---|
| Район | Залізничний | |
| Головні вулиці | Левандівська, Сяйво, Широка, Суботівська, Повітряна | |
| Підприємства | Львівський керамічний завод, Завод залізобетонних конструкції Львівської залізниці, Львівський міський молочний завод, Львівський морозивний завод | |
| Парки | Левандівський парк | |
| Транспорт | ||
Леванді́вка — житловий масив (мікрорайон) в Залізничному районі Львова, відділений від інших районів залізничними магістралями.
Зміст |
[ред.] Походження назви
Існують дві версії походження назви «Левандівка»:
- У XVIII столітті тут розміщувався маєток пані Леонтовської (від її прізвища пішла назва майбутнього мікрорайону), який згодом обросло село, головною вулицею котрого була сучасна Повітряна.
- У XVIII столітті тут була заснована німецька колонія Lowendorf (Льовендорф, «село левів»). Ця назва згодом у народній мові трансформувалася у «Левандівка» [1]
Існує теорія, за якою це поселення називалось також «Кустарівка». Назва походила від слова «кустар», тобто ремісник - від німецького «Künstler» (митець). Зокрема уродженець Левандівки відомий футболіст Олександр Скоцень називав її так у своїх споминах «З футболом у світ».
[ред.] Історія
У 1861 році вздовж нинішньої вулиці Широкої проклали канал від двірця[2] залізниці Карла Людвіга до Білогорського потоку (басейн Дністра). Канал розділяв Левандівку на Верхню (північну) та Нижню (південну).
У східній частині Левандівки, на Янівських оболонях, у 1912 році створили перше львівське летовище. За часів І Світової війни на цьому аеродромі розміщувався 4-й цісарсько-королівський летунський парк. А в 1914–1915 роках тут базувались російські бомбардувальники «Ілля Муромець» — тоді найбільші літаки у світі, створені авіаконструктором Ігорем Сікорським. Під-час Польсько-української війни летовище стало основним місцем дислокації польських повітряних військ.[3] Через летовище пролягла в 1918 році одна з перших в Європі рейсових пасажирсько-поштових авіаліній «Відень — Краків — Львів — Київ». У 1927 році летовище стало затісним для нових великих літаків і його перенесли на Скнилівок. А про колишній аеродром нагадують назви вулиць: Повітряна (колишня Льотнича), Пілотів, Пропелерна, Моторна, Планерна, Ангарна.
У 1931 році Левандівка увійшла до меж Львова. Напередодні ІІ Світової війни по вулиці Шевченка (нині — Широка) збудували Народний дім Товариства «Просвіта».
У 1930-х територію колишнього летовища розпланували під мережу майбутніх вулиць. Однак їх забудова одно-двоповерховими будинками почалась лише у 1950-х роках. На захід від цього масиву, вздовж вулиці Повітряної та поперечних вуличок, збереглася забудова першої половини ХХ сторіччя. Тут стоїть церква святого Андрія, споруджена у 1923 році. Тоді ж біля перетину вулиць Міської (тепер — Сяйво) та Шевченка (тепер — Широка) збудували за проектом архітектора Генрика Заремби дерев’яний костел матері Божої Неустанної Помочі. Після 1946 року його перетворили на православну церкву, яку розібрали в 1960 році. 21 вересня 1991 року на цьому місці відбулося закладення першого каменя під нову православну церкву Покрови Пресвятої Богородиці, будівництво якої завершили у 1996. Цей храм УПЦ КП оригінальної модерної конструкції звели за проектом архітектора Романа Сивенького.
У радянські часи район називався селищем Жовтневим. У 1950—1980-ті роки місцевість активно забудовувалася, спочатку бараками, потім багатоповерховою житловою забудовою, особливо на кошти і для працівників Львівської залізниці. Забудова багатоповерхівками продовжувалася меншою мірою і в подальшому. У той же час на Левандівці збереглася значна кількість одно- і двоповерхових приватних будівель початку ХХ століття, у тому числі дерев'яні будинки та діючі водяні колонки. У мікрорайоні у радянський час було закладено Жовтневий парк (зараз — Левандівський). У 1993–2001 роках спорудили велику греко-католицьку церкву Вознесіння Господнього.
До побудови мосту, що сполучив місцевість з вулицю Городоцькою, Левандівка була зв'язана з містом через вулицю Шевченка (на той час — Янівську) і Левандівську (на той час — Янівську-бокову). Через новозбудований шляхопровід пролягла тролейбусна лінія (нині — маршрут № 12).
[ред.] Церкви
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (УПЦ-КП)
- церква Вознесіння Господнього (УГКЦ)
- церква Святих Андрія та Йосафата (УГКЦ)
- церква Святого Духа
[ред.] В культурі
«Левандівка» — назва однієї з пісень шансон'єра Гаріка Кричевського, в якій є декілька згадок про Левандівку[4]:
| « | Переехали на Левандовку В шестьдесят каком-то там году. Приютила мама Левандовка Всю мою веселую семью. Левандовка, жизнь моя воровка, Моя тяжелая судьба. Знает вся братва на Левандовке Хулигана Петю-цыганка. |
» |
[ред.] Галерея
 Церква Різдва Пресвятої Богородиці |
.jpg) Вулиця Широка поблизу супермаркету «Барвінок» |
 Перехрестя вулиць Сяйво, Широкої і Левандівської |
[ред.] Ресурси Інтернет
- І.Лемко. «Левандівка» // «Львівська газета», 28.12.2007, №238 (308)
- І.Лемко. «Левандівка-2» // «Львівська газета», 3.01.2008, №1 (309)
- І.Лемко. «Левандівка-3. Білогорща. Городоцька» // «Львівська газета», 10.01.2008, №2 (310)
- «Львів зсередини». «Левандівка»
- «Яремин блог». «Левандівка»
[ред.] Посилання і примітки
- ↑ версія викладена Надією Мориквас у творі «Щаслива територія»
- ↑ на львівській ґварі «двірець» означає «вокзал»
- ↑ The Polish Airforce 1918 – 1939: «Перший операція Польської Авіації відбулася 5-го листопада 1918 року з аеродрому «Левандівка» проти Українських національних сил, нападаючих на Львів»)
- ↑ Музей Шансона (рос)
