Левицький Дмитро Григорович

Левицький Дмитро Григорович
Левицький Дмитро Григорович
Автопортрет, 1783 р.
Ім'я при народженні	Левицький Дмитро Григорович
Дата народження	1735
Місце народження	ймовірно, Київ
Дата смерті	16 квітня) 1822
Місце смерті	Петербург
Громадянство	Російська імперія
Навчання	у художника Антропова
Напрямок	реалізм
Вплив	художників Соколова, В.Боровіковського, Г.Угрюмова.
Твори	портрети

Дмитро́ Григо́рович Леви́цький (близько 1735, можливо Київ — 4 квітня (16 квітня) 1822, Петербург) — російський і український живописець-портретист. Від 1770 року академік Петербурзької академії мистецтв.

Біографія

Син відомого маляра і гравера Григорія Левицького-Носа. Ще як студент Київської академії, молодий Дмитро запопадливо малював, не раз допомагаючи батькові при його графічних працях для лаврських видань.

1752-1755 рр.- навчання у приїхавшого до Києва художника Антропова Олексія Петровича.

У 1758 р. дістався до Петербурга, де продовжив навчатися в майстерні Антропова, а відтак у робітнях Карла Легрена й Джузеппе Валеріані (1708 ? - 1761).

1762 рік - участь в декативних роботах з приводу коронації нової імператриці Катерини ІІ в місті Москва як помічник Антропова.

1764 р. - початок самостійної художньої практики в Москві.

1770 рік - перша участь в виставці Академії вільних мистецтв в Петербурзі і отримання звання академіка за парадний портрет архітектора Кокорінова. Звання дало право на фахову діяльність митця в Петербурзі. 1771 рік - отримав призначення керівника непрестижного на той час портретного класу Академії. 1772 - 1776 рр - серія портретів смолянок. 1778 рік - відставка з академії( формальний привід - хвороба очей, неформальний - інтрига імператриці ). 1807 рік - нове запрошення в Академію при новому імператорі Олександру І. 1822 рік - смерть в Петербурзі, де і похований.

При житті зустрічався з гравером, медальєром Якобом Штеліним автором книги «Спогади про художників в Росії»( перевидана з новою назвою російською «Записки об изящных искусствах в России», в 2-х томах, М, 1990 ). Окрема стаття присвячена портретам Левицького і нотаткам з його біографією.

Творчість

Уже 1763 року Левицький був модним портретистом аристократичних сфер Петербурга, дарма що тоді ж у столиці працювала ціла низка європейських знаменитостей. Цикл портретів вихованок Смольного інституту — це справжній шедевр тогочасного портретного малярства.

У Женевському музеї зберігається мальований Левицьким портрет Дідро — єдиний із портретів, що його великий французький енциклопедист визнав добрим. У цілому Левицький спортретував ледве не всіх помітніших представників свого часу.

Російський живописець і мистецтвознавець Ігор Грабар писав:

«Найбільшим російським митцем цього часу є учень Антропова — Левицький, твори якого належать до кращих подвигів європейського портретного мистецтва 18 століття. Успадкувавши від Антропова його серйозність і вдумливість, з'єднав їх Левицький із засліплюючою технікою. І коли в останньому він ще мав суперників на Заході, то в переданні інтимного, невловимого чару обличчя, що не виблискувало красою, не вирізнялося оригінальністю, в зображенні простого, пересічного, непомітного обличчя — не мав він собі пари. Поряд із ним не тільки мистецтво Рейнолдса виходить жорстким і холодним віртуозівством, але й музикальна творчість Гейнсборо здається надто підробленою, її чар — настирливим, а прийоми — завченими, деколи навіть банальними. Такі портрети, як портрет Борщевої, ритмом лінії, несподіваністю й викінченістю цілої композиції, легкої й незвичайно архітектурної під оглядом правдивості малярства, можна рівняти не з тогочасними портретами, а з архітворами Ренесансу».

Вибрані твори

• Портрет архітектора Кокорінова, 1770
• Портрет Урсули Мнішек
• Воронцова Катерина Олексіївна
• Львов Микола Олександрович
• Портрет Н. Сезьомова, 1770
• Портрет Катерини Нелідової,1773
• Портрет Прокофія Акинфійовича Демидова, 1773
• Портрет Катерини Молчанової, 1776
• Марія Дьякова, 1778
• Старий священик, 1779
• Акторка Анна Давіа Бернуцци, 1782
• Портрет Олександра Ланського, 1782
• Портре дочки в російському вбранні, 1785
• Портрет М. Новікова.

=Галерея

• 

  Портрет архітектора Олександра Кокорінова. 1769 (Російський музей, Санкт-Петербург).

• 

  Феодосія Степанівна Ржевська та Анастасія Михайлівна Давидова. 1772? (Російський музей, Санкт-Петербург).

• 

  Катерина Миколаївна Хрущова та Катерина Миколаївна Хованська. 1773 (Російський музей, Санкт-Петербург).

• 

  Портрет Прокофія Акинфійовича Демидова. 1773 (Третьяковська галерея, Москва).

• 

  Портрет Олександра Дмитровича Ланського. 1782 (Російський музей, Санкт-Петербург).

• 

  Портрет Урсули Мнішек. 1782 (Третьяковська галерея, Москва).

• 

  Віце-канцлер Олександр Голіцин, 1772 р.

• 

  Алимова, випускниця Смольного інституту,1775 р..

Література

• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 3. — Київ, 1979. — С. 89.

Посилання

• Дмитро Григорович Левицький (1737 рік – 1822 рік). Від Полтави до Лувра
• Дмитро Григорович Левицький на порталі «Культура Росії» (рос.)