Лев I Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лев Данилович)
Перейти до: навігація, пошук
Лев I Данилович
Regis Rusie, Princeps Ladimerie
Lev Danylovich of Halych.PNG
Лев I Данилович, на фоні — м.Львів
Король Русі
Правління 1269-1301
Коронація 1269
Попередник Шварно Данилович
Наступник Юрій I Львович
Біографічні дані
Дата народження 1228
Дата смерті 1301
Дружина Констанція Угорська
Діти Юрій
Династія Рюриковичі
Рід Романовичі
Батько Данило I Романович
Мати Анна Новгородська
Alex K Halych-Volhynia.svg
Мапа Королівства Русі (1245-1349)

Лев I Дани́лович (бл.1228 - бл.1301) — князь перемиський (1240-1269), князь белзький 1245-1269), князь галицько-волинський (1264-1269), король Русі (1269-1301), Великий князь Київський (1271-1301), син короля Данила I Галицького.


Біографія[ред.ред. код]

1247 року (за іншими даними в 1251-1252 рр.) для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з донькою Бели IV Констанцією.

1252 року допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою.

Після смерті короля Данила I (1264) успадкував Перемиське князівство і Львів (місто назване на честь Лева I), яке, згідно з хронікою Бартоломея Зиморовича, іншими давніми документами, він заснував, спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац.

Близько 1269 року, після смерті брата Шварна, успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогочинське князівства, а також королівський титул.

1272 року переніс столицю Руського королівства до Львова.

Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.

Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним.

Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом (бл.1280) і Люблінську землю (бл. 1292).

Після 1269 року, коли відбулась невдала спроба стати Великим князем Литовським замість брата Шварна, Лев I підтримував союзні стосунки з Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й Київ, а сам він носив титул Великого князя Київського.

Основні військові дії Лева І Даниловича[ред.ред. код]

  • 1244 р. — похід проти претендента на галицький престол князя Ростислава IV і невдала битва на р. Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.
  • 1245 р. — участь у знаменитій битві під Ярославом, де Лев командував полком, який зіграв у цій битві одну з вирішальних ролей.
  • 1249 р. — похід на Слонім в ході участі галицько-волинських військ в литовській усобиці на стороні Товтивила.
  • 1253 р. — активна участь у чеському поході на підтримку брата Романа в ході війни за Австрійську спадщину.
  • 1253–1254 рр., зима — похід у ятвязьку землю проти князя Стекинта. В ході цієї війни з наказу короля Данила швидким маршем перекидує військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
  • 1254–1255 рр., зима — каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів'я Південного Бугу.
  • 1255–1256 рр., зима — похід до Новогрудка на допомогу братові Романові та війна з ятвягами.
  • 1258 р. — оборона східних кордонів проти ординців.
  • 1269 р. — невдала спроба оволодіти Литовським престолом.
  • 1272–1273 рр. — участь у польській міжусобиці на стороні свояка Болеслава V Сором'язливого, походи на ятвягів.
  • 1275 р. — похід з ординцями на Литву у відповідь на здобуття великим литовським князем Тройденом Дорогочина.
  • 1276 р. — похід на Слонім.
  • 1277 р. — похід з ординцями на Литву.
  • 1279 р. — війна за Польську спадщину по бездітній смерті Болеслава V Сором'язливого, одруженого з Кунегундою Угорською — сестрою його дружини Констанції.
  • 1280 р. — похід на Польщу з ординцями.
  • 1281 р. — приєднання жупи Берег та інших володінь на Закарпатті.
  • 1282 р. — похід з Ногаєм в Угорщину.
  • 1285 р. — похід з ординцями в Угорщину, війна проти Польщі в союзі з Литвою.
  • 1287 р. — похід з ординцями у Польщу.
  • 1289 р. — участь у польській усобиці.
  • 1290 р. — участь у польсько-чеській війні, зустріч з чеським королем в Опаві.
  • 1292 р. — приєднання Люблінської землі.
  • 1299 р. — зустріч в Брно з королем Вацлавом ІІ — онуком двоюрідного брата, князя Ростислава IV.

Докладав багато зусиль по створенню Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за короля Юрія I.

За легендою, похований у Онуфріївському монастирському храмі, що у с. Лаврів (Старосамбірський район, Львівська область).

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Попередник
Василько Романович
Шварно Данилович
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Русі
1269-1301
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Всеволод III
Coat of Arms of Belz Principality.svg Князь Белзький
1245-1269
Coat of Arms of Belz Principality.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Шварно Данилович
Alex K Halych 2.svg Князь галицький
1269-1301
Alex K Halych 2.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Ярослав IV
Alex K Kyiv Michael.svg Великий князь Київський
1271-1301
Alex K Kyiv Michael.svg Наступник
Іван-Володимир Іванович
Попередник
Мстислав III
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1292-1301
Alex Volhynia.svg Наступник
Юрій I