Лев I Данилович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Лев Данилович)
Перейти до: навігація, пошук
Лев I Данилович
Regis Rusie, Princeps Ladimerie
Lev Danylovich of Halych.PNG
Лев I Данилович, на фоні — м.Львів
Король Русі
Правління 1269-1301
Коронація 1269
Попередник Василько Романович
Шварно Данилович
Наступник Юрій I Львович
Інші титули Великий князь Київський
Князь галицький
Князь володимирський
Біографічні дані
Імена Іван
Дата народження 1228
Дата смерті 1301
Дружина Констанція Угорська
Діти Юрій
Династія Рюриковичі
Рід Романовичі
Батько Данило I Романович
Мати Анна Новгородська
Alex K Halych-Volhynia.svg
Мапа Королівства Русі (1245-1349)

Лев I Дани́лович (бл.1228 - бл.1301) — князь перемиський (1240-1269), князь белзький 1245-1269), князь галицько-волинський (1264-1269), король Русі (1269-1301), Великий князь Київський (1271-1301), син короля Данила I Галицького.

Біографія[ред.ред. код]

1247 року (за іншими даними в 1251-1252 рр.) для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з донькою Бели IV Констанцією.

1252 року допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою.

Після смерті короля Данила I (1264) успадкував Перемиське князівство і Львів (місто назване на честь Лева I), яке, згідно з хронікою Бартоломея Зиморовича, іншими давніми документами, він заснував, спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац.

Близько 1269 року, після смерті брата Шварна, успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогочинське князівства, а також королівський титул.

1272 року переніс столицю Руського королівства до Львова.

Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.

Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава II Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним.

Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом (бл.1280) і Люблінську землю (бл. 1292).

Після 1269 року, коли відбулась невдала спроба стати Великим князем Литовським замість брата Шварна, Лев I підтримував союзні стосунки з Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й Київ, а сам він носив титул Великого князя Київського.

Основні військові дії Лева І Даниловича[ред.ред. код]

  • 1244 р. — похід проти претендента на галицький престол князя Ростислава IV і невдала битва на р. Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.
  • 1245 р. — участь у знаменитій битві під Ярославом, де Лев командував полком, який зіграв у цій битві одну з вирішальних ролей.
  • 1249 р. — похід на Слонім в ході участі галицько-волинських військ в литовській усобиці на стороні Товтивила.
  • 1253 р. — активна участь у чеському поході на підтримку брата Романа в ході війни за Австрійську спадщину.
  • 1253–1254 рр., зима — похід у ятвязьку землю проти князя Стекинта. В ході цієї війни з наказу короля Данила швидким маршем перекидує військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
  • 1254–1255 рр., зима — каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів'я Південного Бугу.
  • 1255–1256 рр., зима — похід до Новогрудка на допомогу братові Романові та війна з ятвягами.
  • 1258 р. — оборона східних кордонів проти ординців.
  • 1269 р. — невдала спроба оволодіти Литовським престолом.
  • 1272–1273 рр. — участь у польській міжусобиці на стороні свояка Болеслава V Сором'язливого, походи на ятвягів.
  • 1275 р. — похід з ординцями на Литву у відповідь на здобуття великим литовським князем Тройденом Дорогочина.
  • 1276 р. — похід на Слонім.
  • 1277 р. — похід з ординцями на Литву.
  • 1279 р. — війна за Польську спадщину по бездітній смерті Болеслава V Сором'язливого, одруженого з Кунегундою Угорською — сестрою його дружини Констанції.
  • 1280 р. — похід на Польщу з ординцями.
  • 1281 р. — приєднання жупи Берег та інших володінь на Закарпатті.
  • 1282 р. — похід з Ногаєм в Угорщину.
  • 1285 р. — похід з ординцями в Угорщину, війна проти Польщі в союзі з Литвою.
  • 1287 р. — похід з ординцями у Польщу.
  • 1289 р. — участь у польській усобиці.
  • 1290 р. — участь у польсько-чеській війні, зустріч з чеським королем в Опаві.
  • 1292 р. — приєднання Люблінської землі.
  • 1299 р. — зустріч в Брно з королем Вацлавом ІІ — онуком двоюрідного брата, князя Ростислава IV.

Докладав багато зусиль до створення Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за короля Юрія I.

За легендою, похований у Онуфріївському монастирському храмі, що у с. Лаврів (Старосамбірський район, Львівська область).

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На честь нього названо 71 курінь УПЮ імені князя Лева.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Попередник
Василько Романович
Шварно Данилович
Alex K Halych-Volhynia.svg Король Русі
1269-1301
Alex K Halych-Volhynia.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Всеволод III
Coat of Arms of Belz Principality.svg Князь Белзький
1245-1269
Coat of Arms of Belz Principality.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Шварно Данилович
Alex K Halych 2.svg Князь галицький
1269-1301
Alex K Halych 2.svg Наступник
Юрій I
Попередник
Ярослав IV
Alex K Kyiv Michael.svg Великий князь Київський
1271-1301
Alex K Kyiv Michael.svg Наступник
Іван-Володимир Іванович
Попередник
Мстислав III
Alex Volhynia.svg Князь володимирський
1292-1301
Alex Volhynia.svg Наступник
Юрій I