Лев Данилович
| Лев I Данилович | |
|---|---|
| Regis Rusie, Princeps Ladimerie | |
| Лев I Данилович, на фоні — м.Львів | |
| Правління | 1269 — 1301 |
| Коронація | 1269 |
| Імена | Іван |
| Титули | Великий князь Київський князь галицький князь володимирський Король Русі |
| Дата народження | 1228 |
| Дата смерті | 1301 |
| Попередник | Шварно Данилович |
| Діти | Юрій |
| Наступник | Юрій I Львович |
| Дружина | Констанція Угорська |
| Династія | Рюриковичі |
| Батько | Данило I Романович |
Лев I Дани́лович (бл. 1228 — бл. 1301) — галицько-волинський князь (1264–1269), король Русі (1269–1301), Великий князь Київський (1271-1301), син короля Данила I Галицького.
1247 (за ін. дан., 1251-1252) - для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з дочкою Бели IV — Констанцією.
1252 - допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою.
Після смерті короля Данила I (1264) успадкував Перемиське князівство і Львів (місто назване на честь Лева I Даниловича), яке, згідно з хронікою Б. Зиморовича, іншими давніми документами, він заснував, спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац.
Бл. 1269 року — після смерті брата Шварна Даниловича успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогочинське князівства, а також королівський титул.
1272 - переніс столицю Руського королівства до Львова.
Підтримував жваві дипломатичні зв'язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом.
Після смерті краківського князя Болеслава V Сором'язливого (1279) в союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава Мазовєцького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним.
Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевом (бл. 1280) і Люблінську землю (бл. 1292).
Після 1269 р., коли відбулась невдала спроба стати Великим князем Литовським замість брата Шварно Даниловича - Лев Данилович підтримував союзні стосунки з Золотою Ордою, в його підпорядкуванні знаходився й Київ, а сам він носив титул Великого князя Київського.
Основні військові дії Лева Даниловаича:
- 1244 р. – похід проти претендента на галицький престол князя Ростислава Михайловича і невдала битва на р.Січниці, лівій притоці Вишні у Перемишльській землі.
- 1245 р. – участь у знаменитій битві під Ярославом, де Лев командував полком, який зіграв у цій битві одну з вирішальних ролей.
- 1249 р. – похід на Слонім в ході участі галицько-волинських військ в литовській усобиці на стороні Товтивила.
- 1253 р. – активна участь у чеському поході на підтримку брата Романа в ході війни за Австрійську спадщину.
- 1253-1254 рр., зима – похід у ятвязьку землю проти князя Стекинта. В ході цієї війни з наказу короля Данила швидким маршем перекидує військо до Бакоти і приводить до покори боярина Милія, який став ординським баскаком.
- 1254-1255 рр., зима – каральний похід у Болохівську землю, князі якої як ординські данники підтримали Куремсу (Коренцу) у верхів’я Південного Бугу.
- 1255-1256 рр., зима – похід до Новогрудка на допомогу братові Романові та війна з ятвягами.
- 1258 р. – оборона східних кордонів проти ординців.
- 1269 р. – невдала спроба оволодіти Литовським престолом.
- 1272-1273 рр. – участь у польській міжусобиці на стороні свояка Болеслава V Сором’язливого, походи на ятвягів.
- 1275 р. – похід з ординцями на Литву у відповідь на здобуття великим литовським князем Тройденом Дорогочина.
- 1276 р. – похід на Слонім.
- 1277 р. – похід з ординцями на Литву.
- 1279 р. – війна за Польську спадщину по бездітній смерті Болеслава V Сором’язливого, одруженого з Кунегундою Угорською - сестрою його дружини Констанції.
- 1280 р. – похід на Польщу з ординцями.
- 1281 р. – приєднання жупи Берег та інших володінь на Закарпатті.
- 1282 р. – похід з Ногаєм в Угорщину.
- 1285 р. – похід з ординцями в Угорщину, війна проти Польщі в союзі з Литвою.
- 1287 р.- похід з ординцями у Польщу.
- 1289 р. – участь у польській усобиці.
- 1290 р. – участь у польсько-чеській війні, зустріч з чеським королем в Опаві.
- 1292 р. – приєднання Люблінської землі.
- 1299 р. – зустріч в Брно з королем Вацлавом ІІ - онуком двоюрідного брата, князя Ростислава Михайловича.
Докладав багато зусиль по створенню Галицької митрополії, яка постала 1303 року, вже за князя Юрія I Львовича.
За легендою, похований у Онуфріївському монастирському храмі, що у с. Лаврів (Старосамбірський район, Львівська область).
Джерела[ред.]
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. - Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.
- Рад. енциклопедія історії України.- К., 1969.- т.2.
- Акти та документи галицько-волинського князівства ХІІІ — першої половини XIV століть. Дослідження. Acts and Documents of 13th century — early 14th century. Halych and Volyn’ Principality: Research. Documents (укр.)
Див. також[ред.]
| Попередник Василько Романович Шварно Данилович |
Король Русі 1269-1301 |
Наступник Юрій I |
| Попередник Всеволод III |
Князь Белзький 1245-1269 |
Наступник Юрій I |
| Попередник Шварно Данилович |
Князь галицький 1269-1301 |
Наступник Юрій I |
| Попередник Ярослав IV |
Великий Князь Київський 1271-1301 |
Наступник Іван-Володимир Іванович |
|
||||||||||||||||||||||||||||

