Легат
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Папський легат (від латинського legatus, римський титул), особистий представник папи Римського в іноземному народі або ж частині католицької церкви. Він наділяється певними повноваженнями у сфері католицької віри або ж у церковних справах.
Легат призначається особисто папою та посилається з дорученням до уряду, монарха чи певної громади віруючих або ж для організації певного важливого церковного заходу, наприклад організації хрестового походу. На відміну від нунція легат діє тимчасового та не є дипломатичним пердставником Ватикану.
Існує кілька різновидів легатів.
Зміст |
[ред.] Легати Древнього Риму
Титул, посада в Римській імперії, в різні часи мав різне значення.
Легат — посол назначений сенатом або уповноважений, що виконує політичні доручення.
Легат — помічник полководця або управителя провінції в період пізньої республіки, в період принципату намісник в імператорських провінціях.
[ред.] Апостольский легат
Для народів з якими Ватикан не має дипломатичних відносин, апостольський легат служить для зв'язку між Римо-католицькою церквою та цим народом.
[ред.] Legatus a Latere
Найвищий ранг легата, який надається кардиналу у виключних випадках і на дуже короткий строк для пердставництва папи, який особисто не може бути присутнім на певному заході.
[ред.] Legatus Natus
"Легат за наодженням", тобто титул, який надається єпископу після призначення його на цю посаду, якій належить цей титул постійно.
[ред.] Legatus Missus
Легат, якого послали з певним завданням.
[ред.] Правлячий легат
Деякі адміністративні одиниці Папської держави в Центральній Італії управлялись легатами.
