Легенда про Уленшпігеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Легенда про Уленшпігеля
Оригінал La Légende et les Aventures héroïques, joyeuses et glorieuses d'Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleurs
Жанр історичний роман / історичний роман
Автор Шарль Де Костер
Мова французька мова
Виданий 1867
Тіль і Неле в Фландрії. Картина Рене де Конінка

«Легенда і пригоди героїчні, веселі й славні Тіля Уленшпігеля та Ламме Гудзака у Фландрії та деінде» (фр. La Légende et les Aventures héroïques, joyeuses et glorieuses d'Ulenspiegel et de Lamme Goedzak au pays de Flandres et ailleurs) або, скорочено, «Легенда про Уленшпігеля» — роман бельгійського письменника Шарля Де Костера, опублікований у 1867 році. У романі використаний образ німецького діяча XIV століття Тіля Уленшпігеля, однак автор використовує його для відображення боротьби фламандців проти поневолення в часи Реформації у Нідерландах.

Де Костер був одним із багатьох письменників ХІХ століття, які використовували народні перекази, адаптувавши їх відповідно до своїх задумів. Уленшпігель в романі Де Костера стає протестантським героєм часів Нідерландської революції, важливу роль у якій зіграли жителі рідної автору Фландрії, хоча вона сама залишилася під іспанським правлінням.

Де Костер використав у своїй книзі чимало оповідок про вигадливого шкідливого пройдисвіта Уленшпігеля, але водночас розповідає далеко не про розважальні речі — про тортури інквізиції, аутодафе, несправедливість і боротьбу проти неї. Уленшпігель носить на грудях ладанку з попелом свого батька, спаленого за єресь на вогнищі. Фраза «Попіл Клааса стукає в моє серце» стала крилатою.

Товариш Уленшпігеля Ламме Гудзак, товстий і добродушний, виконує роль своєрідного Санчо Панса, а в алегоричному сенсі постає сіллю фламандської землі.

Пізніше книга вийшла з ілюстраціями-ліногравюрами знаменитого бельгійського модерністського художника й гравера Франса Мазереля.

Українські переклади[ред.ред. код]

Фрагментами «Легенда про Тіля Уленшпігеля» була перекладена К. Гордієм («Вікна» — 1927. — № 1) У 1928 книга вийшла окремим виданням у Харкові в перекладі Л. Красовського. Найповнішими є українські видання у перекладі Є. Єгорової та Сидора Сакидона. У 1979 вийшов друком скорочений переклад Надії Гордієнко-Андріанової для дітей.

Книга була видана в серії «Вершини світового письменства».