Легковажна Я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Легковажна Я
Easy A
Easy a australian.jpg
Режисер Вілл Глюк
Продюсер Вілл Глюк
Зейн Дівайн
Сценарист Берт В. Ройял
У головних
ролях
Емма Стоун
Пенн Бедглі
Аманда Байнс
Томас Гайден Чорч
Патрісія Кларксон
Кем Жіганде
Ліза Кудроу
Малкольм МакДоуелл
Елісон Мічалка
Стенлі Туцці
Оператор Майкл Грейді
Композитор Бред Сігал
Монтаж Сьюзен Літтенберг
Художник Сьюзен Літтенберг
Звукорежисер Сьюзен Літтенберг
Кінокомпанія Will Gluck Productions
Дистриб'ютор  Screen Gems
Тривалість  92 minutes
Мова  English
Країна  США
Дата виходу  17 вересня 2010
Кошторис  $8 million[1]
Касові збори  $82,661,912[2]

Легковажна Я (англ. Easy A) — це молодіжна комедія 2010 року, написана Бертом Ройялом. Режисер — Вілл Глюк(англ.)укр., в головній ролі — Емма Стоун. Частково знятий під впливом від новели Червона Буква. Фільм був знятий на студії Screen Gems(англ.)укр. в місті Огай (Каліфорнія)(англ.)укр.. Також випущений на DVD та Blu-ray 21 грудня, 2010.[3][4][5][6]

Сюжет[ред.ред. код]

Олів Пендерґаст бреше найкращій подрузі, Ріанні, про те, що вона збирається на побачення, аби не їхати на вихідних до лісу з Ріанниними батьками. Замість цього вона всі вихідні стирчить вдома, слухаючи пісню «Pocketful of Sunshine» з музичної листівки. Наступного понеділка, через настирливі прохання Ріанни, Олів бреше їй про те, що втратила цноту з хлопцем із коледжу, в надії, що після цього розпитування припиняться. Меріен, дівчина з їх школи, яка є ревною християнкою, підслуховує цю брехню, і чутка швидко поширюється.

В школі існує консервативний біблійний гурток, яким керує Меріен. Вона вирішує, що Олів буде їх наступним «проектом». Гурток під виглядом турботи починає переслідувати дівчину. Це продовжується в класі англійської літератури, в якому викладає містер Гріффін. Клас читає новелу про подружню зраду та сором — Червона Буква. Одна з дівчат групи робить в'їдливе зауваження, допускаючи, що Олів теж напевне мала б носити червону букву A (від англ. adultery — подружня зрада), як і головна героїня книги. Олів відповідає не менш в'їдливо і через це потрапляє до кабінету директора. Під час відбування покарання (прибирання школи) вона розповідає своєму другові Брендону усю правду, а він розповідає, як інші принижують його за те, що він гей.

Брендон пізніше заходить в гості і просить Олів вдати ніби вона переспала з ним, щоб його прийняли однокласники. Брендон таки вмовляє її, і вони на одній з вечірок роблять вигляд ніби займались сексом. Після цього Олів стикається з Тодом, якого вона майже поцілувала багато років тому під час дитячої гри, але пообіцяла збрехати іншим, що зробила це.

Після сварки з Ріанною через свій новий образ «брудної хвойди», Олів вирішує протистояти загальній зневазі ще більше посилюючи свою репутацію. Вона починає вдягати більш провокативний одяг, і пришиває червону «A» (як персонаж Хестер Прінн в Червоній літері) до всього свого гардеробу. Крім того, серед хлопців, які не мають особливого успіху у протилежної статі, поширюється чутка про те, що в обмін на подарунки та гроші Олів може збрехати про те, що в них був секс.

Якось випадково Олів знаходить порозуміння з Меріен, але це проходить коли в Майка (хлопця Меріен) виявляють хламідіоз, а він бреше про те, що заразився ним від Олів. Олів бачить місіс Гріффіт, шкільного консультанта та дружину містера Гріффіта, яка крізь сльози зізнається, що це вона переспала з Майком. Олів обіцяє взяти всю провину на себе, щоб врятувати місіс Гріффіт від втрати роботи та шлюбу. Ріанна, частково через заздрість до уваги яку отримує Олів, приєднується до церковної групи, і теж переслідує свою колишню найкращу подругу.

Незабаром Олів розуміє, що попри те, що кожен вважає, що вона спить зі всіма навколо, ніхто насправді не хоче з нею зустрічатись. Все змінюється коли Енсон запрошує її на побачення. Побачення псується, коли Олів бачить Ріанну в ресторані і згадує, що подруга закохана в Ансона. На парковці Енсон намагається заплатити Олів, будучи впевненим, що він справді отримає секс. Олів опирається, і він розгнівано їде геть. Поки вона, розчарована, стоїть посеред дороги, її помічає Тод.

Тод розповідає їй, що не вірить чуткам, і думає, що вона насправді чудова. Тоді Олів вирішує виправити своє життя.

Олів просить хлопців, заради яких вона збрехала, щоб вони визнали, що всі чутки — брехня. Але вони відмовляються. Також вона іде до місіс Гріффін, але вона теж відмовляється, і каже, що ніхто не повірить Олів. Розсерджена Олів біжить до містера Гріффіта, і каже йому, що його дружина зрадниця, але через мить шкодує про це, розуміючи, що знищує шлюб.

Щоб цілком розкрити правду, вона виступає на зборі уболівальників, і натякає, що покаже сексуальне шоу через веб-камеру, щоб привернути увагу до свого влогу. В ньому вона розкриває всю правду, вибачається перед усіма, а також зізнається, що їй подобається Тод і що можливо вона втратить цноту з ним, але це зовсім нікого не стосується.

Ролі виконували[ред.ред. код]

Саундтреки[ред.ред. код]

Офіціальний альбом, із піснями з фільму, включив в себе наступні треки:

  1. OneRepublic — «Good life»
  2. Bad Before Good — «Day One»
  3. Lenka — «Trouble Is A Friend»
  4. Cary Brothers — «If You Were Here»
  5. The Yeah You’s — «15 Minutes»
  6. Remi Nicole — «Cupid Shoot Me»
  7. Kram — «Satellite»
  8. AM — «Don’t You (Forget About Me)»
  9. I Heart Homework — «We Go Together»
  10. Kardinal Offishall — «Numba 1 (Tide Is High)»
  11. Carlos Bertonatti — «Perfect Picture»
  12. Miniature Tigers — «The Wolf»
  13. Jessie J — «Sexy Silk»
  14. The Boy Least Likely To — «When Life Gives Me Lemons I Make Lemonade»
  15. Natasha Bedingfield — «Pocketful Of Sunshine»
  16. Simple Minds — «Don’t You (Forget About Me)»
  17. Sweet Thing — «Change of Seasons»
  18. Joan Jett — «Bad reputation»

Цікаві факти[ред.ред. код]

Створення[ред.ред. код]

Сценарист Берт Ройял стверджує що написав ввесь сценарій, крім останніх десяти сторінок за 5 днів.[8]

Його планом було адаптувати три класичні твори під фільм, і зробити так щоб дія відбувалась в старшій школі, і деякі персонажі з'являлись б, в кількох фільмах одразу. Окрім книги «Червона літера», яка послужила матеріалом для Easy A, Ройял хотів використати п'єсу Сірано де Бержерак та Таємниця Едвіна Друда.[8]

Пісня «Pocketful of Sunshine», яку в фільмі використали для створення тривалого комічного ефекту не була в оригінальному сценарії Ройяла. Він планував що під час сцен з Олів під час вихідних буде грати пісня «Olive», з альбому Кена Нордіна Colors 1966.[8]

Режисер Вілл Глюк переписав сцени під пісню «Pocketful of Sunshine» Наташі Бедінгфілд, бо його дочка часто слухала рекламу журналу з Verizon Vcast в якій використовувалась ця пісня.

Хоча слово «fuck» використовувалось 47 разів в початковій версії сценарію, і він мав клас R, всі випадки вживання були вирізані з кінцевого фільму. Щоправда режисер зняв по дві версії багатьох сцен, одну з лайкою, і одну без. «Нецензурна» версія фільму доступна на DVD.[8] Хоча фільм був адаптований для ширшої аудиторії він все одно отримав рейтинг 15 у Британії.

Реліз[ред.ред. код]

Світова прем'єра фільму відбулась на Міжнародному кінофестивалі в Торонто.[9]

Маркетинг[ред.ред. код]

  • Веб-сайт згаданий в фільмі, freeolive.com, насправді є перенаправленням на офіційний веб-сайт фільму LetsNotandSayWeDid.com.

Касовий збір[ред.ред. код]

В день відкриття 17 серпня 2010 фільм заробив $6,787,163 та $17,734,040 за перший тиждень, ставши другим після фільму The Town. Це відповідало очікуванням Sony заробити в біля $15 мільйонів за тиждень.[1]

На 3 грудня 2010, фільм зібрав $56,920,786 в США, і ще $12,285,091 на міжнародному ринку, давши загальний прибуток $70,205,877.[2]

Критика[ред.ред. код]

Фільм був добре сприйнятий критиками, багато з яких хвалили гру Емми Стоун. Вебсайт Rotten Tomatoes дав фільму рейтинг 87% базуючись на 157 рецензіях, з середнім балом 7.1/10 та загальною оцінкою "Фільм багато чим зобов'язаний старішим (та кращим) молодіжним комедіям, але Easy A надала досить розумну та дотепну сцену для своєї неймовірно чарівної зірки, Емми Стоун [10]

Інший агрегатор рецензій, Metacritic, присвоїв фільму середнє зважене 72% яке базувалось на 34 рецензіях від основних критиків.[11]

Домашні медіа[ред.ред. код]

Легковажна була випущена на DVD та дисках Blu-ray 21 грудня 2010.[3] DVD містить невдалі кадри, проби Емми Стоун, коментарі режисера, та трейлери до фільмів (включаючи Бурлеск, в якому теж грали Кем Гігандет та Стенлі Туцці, Beastly, Соціальна мережа).

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

14 грудня 2010, Емма Стоун була номінована на Золотий глобус за роль Олів, в категорії найкраща актриса (Комедія/Мюзикл). Вона конкурувала з Анетт Бенінг та Джуліанн Мур (обидві за фільм Діти в порядку), Енн Гетевей (Кохання та інші ліки), та Анджеліною Джолі (Турист). [12][Джерело?] Нагорода дісталась Анетт Бенінг.


Зноски[ред.ред. код]

  1. а б Fritz, Ben (2010-09-16). «Movie projector: 'Easy A' expected to lead 'The Town,' 'Devil,' 'Alpha and Omega'». Los Angeles Times (Tribune Company). Процитовано 2010-09-16. 
  2. а б «Easy A (2010)». Box Office Mojo. Amazon.com. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-10-09. 
  3. а б «'Easy A' DVD Release Date Announced». BuzzFocus. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-11-23. 
  4. Michael Fleming (2009-06-03). «Cast penciled in for 'Easy A'». Variety. Процитовано 2009-07-18. 
  5. Kroll, Justin (2009-06-16). «Johanna Braddy». Variety. Процитовано 2009-10-21. 
  6. Staff (2009-03-29). «Emma Stone earns an 'Easy A'». HitFlix. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2009-11-11. 
  7. а б в Easy A (2010) - Trivia
  8. а б в г Bert V. Royal Interview with Creative Screenwriting Magazine Podcast, Sept. 14, 2010
  9. http://www.time.com/time/arts/article/0,8599,2020024,00.html
  10. «Easy A Film Reviews at rottentomatoes.com». Rotten Tomatoes. Flixster. Процитовано October 15, 2010. 
  11. «Easy A Film Reviews at Metacritic.com». Metacritic. CBS Interactive. Архів оригіналу за 2013-07-12. Процитовано 2010-10-09. 
  12. http://www.goldenglobes.org/nominations

Посилання[ред.ред. код]