Ледебурит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діаграма стану «залізо-вуглець»
Евтектика: 4,3%C (ледебурит), температура перлітного перетворення: 727 °C

Ледебури́т (від імені німецького металурга А. Ледебура (A. Ledebur, 1837-1906)) — структурна складова залізовуглецевих сплавів (переважно чавунів) — евтектична суміш аустеніту і цементиту, що утворюється при температурі нижче від 1145 °С (для чистих залізовуглецевих сплавів). При температурі 727°C аустеніт перетворюється в ферито-цементитну суміш. Ледебурит — єдиний з усіх залізовуглецевих сплавів, який кристалізується при постійній температурі з утворенням механічної суміші.

Ледебуритна суміш виникає в чистих залізовуглецевих сплавах в інтервалі концентрацій вуглецю від 2% до 6,67%, що відповідає чавунам. Механізм утворення ледебуриту в доевтектичних (лівіше від точки евтектики, що відповідає 4,3% вуглецю, на діаграмі «залізо-вуглець»), евтектичних і заевтектичних (правіше від точки евтектики) чавунах відрізняється.

Властивості[ред.ред. код]

Основна фаза, яка ініціює формування ледебуриту — цементит. На пластинці цементиту, що зародилася в евтектичній рідині, розростається плоский дендрит аустеніту. Далі йде порівняно швидке парне зростання взаємно пророслих кристалів обох фаз. Кожна з фаз в межах однієї колонії ледебуриту є суцільною, тобто відноситься до одного кристалу.

Залежно від температури, фазовий склад ледебуриту може бути різним. Так в температурному інтервалі від 1147 °C до 727 °C ледебурит складається з аустеніту і цементиту, а при температурах нижче за 727 °C — з перліту і цементиту.

Ледебурит характеризується високими твердістю (700 HB) та крихкістю, а також хорошими ливарними властивостями. Ледебурит міститься у всіх високовуглецевих сплавах, що називають білими чавунами.

Доевтектичні чавуни[ред.ред. код]

При охолодженні розплаву доевтектичного чавуну першим починає кристалізуватися аустеніт, внаслідок чого склад рідкої фази починає зміщуватися у бік збільшення концентрації вуглецю (через меншу розчинність вуглецю в аустеніті). Після досягнення точки евтектики (4,3% вуглецю, 1147 °C) починається кристалізація евтектики — ледебуриту. У процесі подальшого охолодження чавуну в інтервалі температур від 1147 °C до 727 °C аустеніт збіднюється вуглецем і виділяється вторинний цементит. Вторинний цементит, що виділяється по межах зерен аустеніту, зливається з цементитом ледебуриту, тому практично не його видно під мікроскопом. При невеликому переохолодженні нижче за 727 °C аустеніт за евтектоїдною реакцією перетворюється в перліт. Таким чином, в доевтектичних білих чавунах, при кімнатній температурі, ледебурит, як структурна складова, присутній поряд з перлітом і вторинним цементитом.

Евтектичні чавуни[ред.ред. код]

При охолодженні рідкої фази складу точки евтектики до температури 1147 °C починається одночасна кристалізація суміші аустеніту і цементиту — ледебуриту. Надалі аустеніт розпадається на ферито-цементитну суміш (перліт).

Заевтектичні чавуни[ред.ред. код]

У заевтектичних білих чавунах з рідини кристалізується первинний цементит у вигляді плоских голок, потім утворюється ледебурит. При кімнатній температурі заевтектичний білий чавун містить дві структурні складові: первинний цементит і ледебурит.

Сталі[ред.ред. код]

Ледебурит може утворюватися і у сталях якщо в них вміст вуглецю досить великий (понад 0,7%, що відповідає інструментальним сталям) та при високому вмісті карбідоутворюючих легуючих елементів (Cr, W, Ti, Mo та ін.) Введення цих легуючих елементів, у великих кількостях, зменшує розчинність вуглецю в аутеніті і перліті, що створює умови для утворення евтетики при, порівняно, малих вмістах вуглецю. Такі сталі (наприклад, швидкорізальна) називають ледебуритними.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Хільчевський В. В. Матеріалознавство і технологія конструкційних матеріалів: Навчальний посібник.  К.: Либідь, 2002. — 328с. ISBN 966-06-0247-2
  • Лахтин Ю. М. Основы металловедения. — М.: Металлургия, 1988. — 320с.