Лезгінка

Лезгінка в кумицькому селі Нижнє Казанище, Дагестан, 1870-і роки

Лезгинка. Сучасність. Кабардино-Балкарія.

Лезгинка — народний танець лезгін, поширений серед всіх гірских народів Кавказу — кабардинців, осетинів, чеченців, інгушів, аварців, даргинців, лакців та інших. Музичний розмір — 6/8, інколи 2/4, темп швидкий. Танцюристи, наче змагаючись, демонструють віртуозність, вправність, спритність, невтомність. Виконують як сольний чоловічий танець, а також у парі з жінкою.

Джерело

• Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан», 2003 р. ISBN 966-7924-10-6

Посилання

• Осетинський варіант лезгінки — круговий танок тимбил-кафт у виконанні фольклорного ансамблю «Фарн» під керівництвом Уакка Дзаттіати. Фрагмент відеозапису етнографічної реконструкції народних танців кін. XIX — поч. XX ст. в с. Нижній Сба Урс-Туальської громади Південної Осетії.