Лейтмотив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лейтмоти́в (нім. Leitmotiv) музична тема, пов'язана з певним образом, ідеею, явищем, яка неодноразово повторюється в опері, балеті, симфонії, характеризуючи певну дійову особу, явище, стан тощо. Лейтмотиви широко використовували Г. Берліоз, Дж. Верді, Р. Вагнер, М. Римський-Корсаков, П. Чайковський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович, Г. Свиридов, Б. Лятошинський, I. Майборода, В. Губаренко та інші.

Даний термін був уведений у теорію музики Ріхардом Вагнером і застосовується іноді в літературознавстві. З одного боку, термін «Лейтмотив» уживається, по-перше, для позначення домінанти, твору або навіть творчості письменника в цілому. А з іншої, цей термін уживається для позначення групи тематичних елементів або виразних засобів, постійних, «канонічних» для певного жанру й стилю. І нарешті терміном «Лейтмотив» позначається той комплекс тематичних і виразних засобів, що постійно повторюється протягом даного художнього цілого — літературного твору; у цьому вживанні термін «Лейтмотив» наближається до свого первісного музичного значення.

[ред.] Джерела

• Юцевич Ю. Є.. Музика. Словник-довідник. — Тернопіль: «Навчальна книга — Богдан» 2003 р. ISBN 966-7924-10-6
• Електронна бібліотека