Лелекач Микола Михайлович
| Микола Лелекач | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Микола Михайлович Лелекач |
| Народився |
22 грудня 1909 Коритняни |
| Помер | 6 вересня 1975 (65 років) |
| Діяльність | історик, педагог, літературознавець, бібліограф, діяч культури |
| Alma mater | Карлів університет (1934) |
| Заклад | Підкарпатське товариство наук, Державний архів Закарпатської області і УжНУ |
Микола Михайлович Лелекач (псевдонім: «Леми Мешилко», криптоніми: «Н.Л-кач», «Н. Л.»; 22 грудня 1909, Коритняни — 6 вересня 1975, Ужгород) — вчений-історик, педагог, громадський і культурно-освітній діяч Закарпаття українофільської орієнтації.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в народній школі села Коритняни (1916–1921), гімназії міста Ужгорода (1921–1929), на філософському факультеті Карлового університету У Празі (1929–1934), кандидат історичних наук (1959), доцент (1947). В студентські роки був секретарем «Союзу підкарпатських руських студентів» в Празі (1931—1932), видавцем журналу «Пробоєм» (1932). Служив в чехословацькій армії (1934—1936). Працював викладачем гімназії міста Хуст (1936), архівістом Земського архіву Підкарпатської Русі (1936—1939), секретарем та редактором «Подкарпатского общества наук» (1941—1942), викладачем Ужгородської учительської семінарії (1942—1944). Мобілізований до угорського війська (червень 1944), воював на східному фронті, добровільно перейшов на бік Червоної армії, в якій служив до вересня 1945 року. Після демобілізації повернувся до Ужгорода, працював директором державного архіву Закарпатської України (1945—1946), старшим викладачем (1946—1947), доцентом (1947—1948, 1956—1969), завідувачем (1948—1956) кафедри загальної історії Ужгородського державного університету.
Праці[ред. | ред. код]
Автор численних праць з проблем політичної історії та історії культури Закарпаття, літературознавства та бібліографії. Брошури і монографії:
- «Зейкані» (1942);
- «Мункачівска богословска школа (1744—1776)» (1943);
- «Подкарпатское писменства на початку XX віка» (1943);
- «Вибір із старого руського письменства» (1944, співавт. М. Грига);
- «Загальна бібліографія Подкарпатя» (1944, співавт. І. Гарайда);
- «Процес закріпачення закарпатського селянства в XIV—XV ст.» (1959);
- «Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область» (співавт., 1969)
Критика[ред. | ред. код]
За необ'єктивні згадки про Гуцульську республіку М. Лелекачу був розкритикований Степаном Клочураком (див.: Цитати Степана Клочурака)
Джерела та література[ред. | ред. код]
- М. В. Олашин Лелекач Микола Михайлович [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 104. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- М. В. Олашин. Лелекач Микола Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
Література[ред. | ред. код]
- Мандрик І., Олашин М. Знанням історії міст і сіл краю ми завдячуємо передусім Миколі Лелекачу // Новини Закарпаття. — № 147-148. — 22 грудня. — 2007. — С. 21.
- Довганич О., Анталовці Л. МиколаЛелекач // Педагоги-науковці. — Ужгород, 1997.Ч. І. — С. 65—70.