Лема Фату
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ле́ма Фату́ — твердження, яке використовується при доведені різних теорем у функціональному аналізі і теорії ймовірностей.
Зміст |
Формулювання з функціонального аналізу[ред.]
Нехай фіксовано простір з мірою
. Припустимо, що
— послідовність невід'ємних інтегровних функцій на
. Тоді виконується наступна нерівність для нижніх границь
.
Формулювання з теорії ймовірностей[ред.]
Оскільки математичне сподівання випадкової величини визначається як її інтеграл Лебега по простору елементарних подій
, наведена вище теорема переноситься і в теорію ймовірностей. Нехай є невідємна послідовність інтегрованих випадкових величин
. Тоді виконується наступна нерівність для нижніх границь
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
- Колмогоров А.Н., Фомин С.В. (1976). Элементы теории функций и функционального анализа (вид. четверте). Москва: Наука. с. 544. ISBN 5-9221-0266-4.

.![\mathbb{E}\left[{\liminf\limits_{n\to \infty}}X_n\right] \le {\liminf\limits_{n\to \infty}} \,\mathbb{E} X_n.](http://upload.wikimedia.org/math/4/6/e/46e3ae0a78c96781a358fc6cf334680c.png)