Лемурія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Лемурія (лат. Lemuria), Лемуралія (лат. Lemuralia) - свята мертвих у Стародавньому Римі. Вони проводилися 9, 11 і 13 травня. Вважалося, що в ці дні душі блукають світом у вигляді примар-вампірів, яких називали лемурами або ларвами.

Батько сімейства вставав опівночі і обходив босоніж весь будинок, щоб відігнати духів. Після цього він мив руки у джерельній воді, клав у рот зерна чорних бобів, які потім перекидав через хату, не озираючись назад. При цьому він дев'ять разів повторював заклинання: «Це віддаю вам і цими бобами викупляю себе і своїх близьких». За повір'ям, невидимі духи йшли слідом за ним і збирали розсипані на землі боби. Після цього голова сім'ї знову омивався водою, брав мідний таз і бив у нього з усіх сил, просячи, щоб духи покинули будинок[1].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ovid, Fasti, 5,419–492

Посилання[ред.ред. код]

Leonhard Schmitz: Лемурії на LacusCurtius (англ.)