Леміш Валентин Пантелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Пантелійович Леміш
Народився 12 листопада 1937(1937-11-12)
Кривий Ріг
Помер 13 червня 2003(2003-06-13) (65 років)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність політик, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Alma mater Криворізький гірничорудний інститут
Знання мов російська
Посада народний депутат України[1]
Партія КПРС
Нагороди
Орден «Знак Пошани» Орден Дружби народів

Валентин Пантелійович Леміш (12 листопада 1937, Кривий Ріг — 13 червня 2003) — український діяч будівельної галузі, політик. Народний депутат України 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 12 листопада 1937 року в місті Кривому Розі в родині робітника; українець. Вищу освіту отримав в Криворізькому гірничорудному інституті за фахом інженера будівельника.

З 1955 року був курсантом Московського прикордонного училища. З 1958 року служив в Азербайджанському прикордонному окрузі. З 1960 року — начальник відділу, помічник начальника, майстер, Будівельного управління № 16 тресту «Криворіжпівнічбуд» у Кривому Розі. З 1962 року — інструктор Жовтневого районного комітету КПУ у Кривому Розі; начальник ремонтно-будівельного цеху гірничо-збагачувального комбінату. З 1965 року — директор бетонного заводу тресту «Криворіжаглобуд». З 1966 року — начальник будуправління № 3 тресту «Криворіжпівнічрудбуд». З 1970 року — заступник керуючого, керуючий трестом «Кривбасрудбуд».

Могила Валентина Леміша

З 1975 року — головний інженер Дніпропетровського об'єднання «Облагробуд». З 1978 року — начальник Головного планово-економічного управління, заступник, перший заступник голови правління Укрміжколгоспбуду. З 1986 року — перший заступник голови республіканського кооперативно- державного об'єднання по агропромисловому будівництву (Украгробуд). З 1991 року — голова правління корпорації «Украгропромбуд». З 1994 року — завідувач відділу[2], начальник Головного управління з оборонних питань КМ України[3][4].

Був членом КПРС; членом ради Служби Безпеки України. 18 березня 1990 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР по Ківерцівському виборчому округу № 46 Волинської області. Був членом комісії, першим заступником, головою Комісії ВР України з питань оборони і державної безпеки. Балотувався до Верховної Ради України наступного скликання, але не пройшов.

Нагороджений орденами «Знак Пошани», Дружби народів, медалями, Почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Помер у 65-річному віці 13 червня 2003 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.417444° пн. ш. 30.500944° сх. д. / 50.417444; 30.500944).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]