Ленінська (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 56°17′52″ пн. ш. 43°56′15″ сх. д. / 56.29778° пн. ш. 43.93750° сх. д. / 56.29778; 43.93750

Ленінська
Загальні дані
Тип Односклепінна мілкого закладення
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 20 листопада 1985
Архітектор(и) В. Дмітрієв
Художник(и) О. Фуфигін
Виходи до пр. Леніна, Комсомольське шосе, вул. Рубо, вул. Іскри
Час відкриття 05:15
Час закриття 00:00
Мапа
Автозаводська лінія
Сінна
Площа Свободи
Оборотні тупики
Горьківська
Міст через р. Оку
Московська +зал
Чкаловська
Ленінська
Зарічна
Двигун Революції
Пролетарська
ТЧ-1 Пролетарське
Автозаводська
Комсомольська +зал
Оборотні тупики
Кіровська
Парк культури
Оборотні тупики

Ле́нінська (рос. Ле́нинская) — станція Автозаводської лінії Нижньогородського метро, розташована між станціями «Чкалівська» та «Зарічна». Відкрита 20 листопада 1985 року в складі першої черги Автозаводської лінії.

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна мілкого закладення.

Виходи[ред. | ред. код]

Станція розташована на розі пр. Леніна і Комсомольського шосе на межі Канавінського[ru] і Ленінського[ru] районів міста у мікрорайоні Молитовський. Поряд знаходяться Комсомольська площа, ФДУП НВП «Політ», управління Горьківської залізниці та театр «Преображення» (колишній кінотеатр «Іскра»).

Оздоблення[ред. | ред. код]

Художній образ станції виражений в простих лаконічних архітектурних формах. Кольорове рішення — у поєднанні білого, червоного і золотистого — додає інтер'єру монументальну урочистість. Архітектурно-планувальне рішення основних приміщень виконано з урахуванням візуального перетікання внутрішніх просторів за принципом функціональних зв'язків.

Пластика склепіння та колійних стін асоціюється з могутнім прибоєм революції. Склепіння станції повністю побілено, цоколь оздоблено полірованим чорно-синім мармуром Агурського родовища. Ніші-хвилі, що йдуть з двох сторін від цоколя до вершини склепіння завершуються трапецеподібні світильниками золотистого кольору, що підсилює динаміку архітектурного рішення.

Підлога платформи покрита темно-червоним і сірим карельським гранітом. У торцях касових залів розміщені монументально-декоративні вітражі, присвячені темі «В. І. Ленін — вождь революції ». У розподільних холах виконані керамічні панно, що віддзеркалюють перемогу ленінських ідей (нині не збереглися).

На поверхні поруч з південним вестибюлем встановлено пам'ятний знак — буква «М» в тунелі метрополітену. Саме зі станції «Ленінська» в 1977 почалося будівництво Горьковського метрополітену.

17 грудня 2012, через 35 років після початку будівництва Горьковського метрополітену, в вестибюлі було відкрито монумент, присвячений першим нижньогородським метробудівцям. Автор скульптури — Віктор Іванович Пуріхов, заслужений художник Російської Федерації. Прообразом бюста став нижньогородець Микола Баженов, який брав безпосередню участь у будівництво першої черги метрополітену.


Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]