Леонард Бернстайн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонард Бернстайн
Leonard Bernstein 1971.jpg
Леонард Бернстайн у 1971 р.
Народився 25 серпня 1918(1918-08-25)
Помер 14 жовтня 1990(1990-10-14) (72 роки)
Діяльність музикант, композитор, диригент, педагог
Автограф Автограф — Леонард Бернстайн

Леона́рд Бернста́йн (Бернште́йн, англ. Leonard Bernstein, *25 серпня 1918, Лоренс, Массачусетс — †14 жовтня 1990), американський диригент, композитор, просвітитель, виконавець (піаніст), педагог. Автор музики до кінострічки «Вестсайдська історія» (1961), яка удостоєна 10 премій «Оскар», зокрема, в категоріях «найкращий фільм», «найкращий актор другого плану», «найкраща актриса другого плану», «найкраща режисерська робота».

Життєвий і творчий шлях[ред.ред. код]

Леонард Бернстайн — син Самуеля та Дженні Бернштейнів, які емігрували перед Першою світовою війною до США з передмістя Рівного.

Бернстайн керує нью-йоркським симфонічним оркестром.(1945)
Бернстайн у 1944 р.
Бернстайн за фортепіано, працює над музичним супроводом.

Закінчив Гарвардський університет (1939) і Інститут музики Кертиса (1941), удосконалювався в диригентському мистецтві у Сергія Кусевицького й був його асистентом на музичному фестивалі в Танглвуді в 1942. Займаючи в 1943–1944 посаду асистента диригента в симфонічному оркестрі Нью-Йоркської філармонії, Бернстайн, наймолодший із диригентів, що працювали із цим оркестром, привернув загальну увагу, блискуче замінивши маститого Бруно Вальтера на концерті 14 листопада 1943. Пізніше працював з Нью-Йоркським симфонічним оркестром (1943–1947), Палестинським Єврейським симфонічним оркестром (1947) і з Нью-Йоркським філармонічним оркестром (1949–1950).

Бернстайн — один з видатніших диригентів-інтерпретаторів класичної, а також сучасної музики, у тому числі творів Шостаковича, Малера. Виступав у Віденській опері (поставив «Фальстафа» і свою оперу «Тихе місце», 1986). Серед записів «Сомнамбула» (солісти — Каллас, Валетті, Модесті, запис Myto (live)), «Кармен» (головна партія — Хорн, запис Deutsche Grammofon), «Фіделіо» (солісти — Яновиц, Колло, М. Юнгвирт, Сотин, Попп, Фішер-Дискау, запис Deutsche Grammofon).

Як композитор Бернстайн віддав данину й класиці, і сучасності. Широко відомі його мюзикли, у тому числі «Вестсайдська історія» (1957, Нью-Йорк). Працюючи в рамках жанру, Бернстайн уводить у мюзикли оперні форми, а також домагається в них наскрізного симфонічного розвитку. У його музиці майстерно перетворені ладогармонічні, ритмічні особливості джазу, негритянських, мексиканських й інших народних пісень. У своїх творах Бернстайн використовує різноманітні музичні засоби — вуличні пісеньки, рок-н-рол (наприклад, в «Месі», 1971).

Твори[ред.ред. код]

Опери[ред.ред. код]

  • «Хвилювання на Таїті» (англ. Trouble in Tahiti 1952, Уолтем)
  • «Тихе місце» (англ. A Quiet Place 1986, Відень),
  • оперета «Кандід» (1956, Нью-Йорк)

Мюзикли[ред.ред. код]

  • «У місто» (англ. On the Town)
  • «Пітер Пен» (англ. Peter Pan, 1950)
  • «Чудесне місто» (англ. Wonderful Town, 1953)
  • «Кандід» (англ. Candide, 1956)
  • «Вестсайдська історія» (англ. West Side Story, 1957)

Симфонії[ред.ред. код]

  • «Єремія» (англ. Jeremiah, 1942)
  • «Століття тривог» (англ. The Age of Anxiety, 1949)
  • «Каддиш» (англ. Kaddiss,1963)

Інше[ред.ред. код]

  • музика до балету «Fancy Free»
  • «Чичестерські псалми» для хору й оркестру (англ. Chichester Psalms,1965)

Література[ред.ред. код]

  • Віталій Абліцов «Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті» – К.: КИТ, 2007. - 436 с.

Посилання[ред.ред. код]


Гітара Це незавершена стаття про співака.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.