Леонард Коен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонард Коен
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я Леонард Коен
Дата народження 21 вересня 1934(1934-09-21) (79 років)
Місце народження Квебек
Роки активності 1956 — наш час
Країна Канада Канада
Професія музикант
поет
Інструменти вокал, гітара, синтезатор
Жанр фолк-рок
Лейбли Columbia Records

Леонард Коен (Leonard Cohen, нар. 21 вересня 1934) — канадський поет, співак і автор пісень, компаньйон Ордена Канади, лауреат премій Ґреммі.

Життя і творчість[ред.ред. код]

Народився у Монреалі. Освіту отримав в університеті Макгілла. В 1956 видав свою першу поетичну збірку — Let Us Compare Mythologies. Кар'єру музиканта розпочав у 1967 році, коли познайомився з продюсером Джоном Хаммондом, завдяки якому видав перший альбом -The Songs of Leonard Cohen.

Спів Коена під акомпанемент акустичної гітари і невеликого, лагідно граючого гурту, трохи одноманітний, але дуже теплий бас, красиві поетичні тексти, наповнені релігійними і міжкультурного алюзіями та вкрапленнями гумору (в основному чорного), здобули популярність в інтелектуально вишуканих, орієнтованих на східну культуру наукових і літературних колах тогочасної Америки. Наступні альбоми закріплювали позицію митця. Поворотним альбомом Коена був Death of a Ladies' Man, що вийшов в 1977 році за участю аранжувальника Філа Спектор. У результаті застосування прийому стіни звуку музика з альбому стала більш інструментальною або, як часто стверджують критики, більш бароковою. Окрім жорсткої гри ритм-секції, електричної гітари і клавішних, аранжування також включає секцію струнних інструментів. Хоча цей альбом є дуже суперечливим, він назавжди підвищив роль інших, окрім лідер-гітари, інструментів, у роботах Коена.

Альбом Recent Songs (1979) знаменує повернення до попередньої стилістики, але багатство інструментарію було збережено. У наступному альбомі, Various Positions, з'явилися синтезатори, а в альбомі — I'm Your Man — новітні синтезатори уже домінують. Три пісні з альбому The Future були використані у фільмі «Природжені вбивці». Загалом період між 1979—1994 позначився кількома хітами, такими як The Guests, The Traitor, Hallelujah, Dance Me to the End of Love, I'm Your Man, Everybody Knows, Closing Time, The Future, або Democracy.

У 1994—1999 він жив в дзен-центрі на горі Болд недалеко від Лос-Анджелеса. Він вставав о 2.30, готував їжу для свого господаря, а потім медитував. Протягом п'яти років, за власним зізнанням, він став іншою людиною. Після кількарічної перерви, Коен повернувся до творчої активності, видавши 2001 року альбом Ten New Songs. Найвідомішими хітами цього альбому стали In My Secret Life, Alexandra Leaving та Boogie Street.

Пісні і поезія Коена справили великий вплив на багатьох поетів-піснярів і музикантів. Леонард Коен займає почесне місце у «Канадському музичному залі слави», з 19 квітня 1991 року є Офіцером Ордену Канади, з 10 жовтня 2002 року — Компаньйоном Ордену Канади, що є вищою нагородою для громадянина Канади, а з 2008 його ім'я було вписано до Зали слави рок-н-ролу . На його пісні існує безліч кавер-версій. Коен є лауреатом двох премій Ґреммі — у 2007 як учасник (вокаліст) в альбомі Гербі Генкока River: The Joni Letters, а 2010 — в номінації «за кращі досягнення протягом життя».

Студійні альбоми[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]