Тарасевич Леонтій
| Тарасевич Леонтій | |
|---|---|
| Народився |
1650 Україна |
| Помер |
не раніше 1704 Україна |
| Діяльність | художник, графік |
Лео́нтій Тарасе́вич (1650 — † близько 1703) — український[1] гравер-мідеритник й офортист школи Олександра Тарасевича кінця 17 — початку 18 ст.
Докиївський період[ред. | ред. код]
Тарасевич навчався у майстерні братів Б. і Ф. Кіліянів в Аугсбурзі, працював у Вільні, Чернігові, звідки їздив 1688 — 1689 до Москви (портрети царівни Софії і Ф. Шакловитого), й (з 1695) у Києві. За докиївського періоду створив: гербові композиції на заголовних сторінок або фронтиспісах книг, призначених знатним шляхетським родинам Речі Посполитої (Тарасевич мав значний вплив на віленську графічну геральдику); ілюстрації до панегіриків вітальних брошур на пошану військових і культурно-освітніх діячів: єп. О. Котовича (1685), київського митрополита Варлаама Ясинського (1688), каноніка С. Боглевського (1691) — всі у стилі бароко; майстерно виконав заголовок віленського «Летургікону» (1692), поєднавши архітектурні елементи з рослинними; портрети: єпископа К. Бжостовського, єпископа Б. Корвіна-Гонсевського, стадюсти Г. Землі, кн. Г. Радзівілла та ін.
Київський період[ред. | ред. код]
За київського періоду Тарасевич виконав ряд ілюстрацій до привітальних видань на пошану Сильвестра Крайського, Федора Захаревського і Бориса Шеремети (Шереметьєва), на яких у 5 мідеритах виступають у синтезі різні жанри граверського мистецтва: портрети, геральдичні, алегоричні й символічні композиції (тут Тарасевич уперше застосував двобічний друк: у заголовку і фронтиспісу).
Комплексний підхід в оформленні книг Тарасевич застосував, ілюструючи «Києво-Печерський Патерик» (1702): 46 мідеритів, які згодом були зразком для наслідування; їх копіювали й перевидавали до 1902. На початку 18 ст. Тарасевич оздобив заголовні сторінки «Псалтиря» (1702 і 1705), «Тріодь Цвітну» (1702), «Євангеліє» (9 ілюстрацій і заголовок, 1703), «Новий Заповіт» (20 ілюстрацій і заголовок), рамку до заголовку мініятюрного «Псалтиря» (1703) та виконав ряд станкових гравюр. До гравюр Тарасевич впровадив сучасний йому типаж, одяг, архітектурні зображення, пейзажні фраґменти тощо.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Л. Тарасевич. Ікона Жировицької Богородиці. 1682 -
Портрет Ошмянського пристольника Георгія Землі. Мідерит. 1680-і роки
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Энциклопедическій словарь. Томъ XXXIIА. Тай — Термиты. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типографія Акц. Общ. Брокгаузъ—Ефрон, 1901.— С. 628.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тарасевич Леонтій
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Ровинский Д. Подробный словарь граверов XVI — XXIX вв., 2 т. П. 1895;
- Попов П. Матеріали до словника укр. граверів. К. 1926 і Додаток, І. К. 1927;
- Степовик Д. Леонтій Тарасевич у Вільно. Ж. Образотворче Мистецтво, ч. 4. К. 1971;
- Степовик Д. Олександр Тарасевич. К. 1975.
- Ковпаненко Н. Г. Тарасевич Леонтій // Енциклопедія історії України. — К.: Наукова думка, 2013. — Т. 10. — С. 29 — 30.
- Степовик Д. В. Леонтій Тарасевич і українське мистецтво барокко. — К., 1986.
- Степовик Д. В. Українська гравюра бароко. — К., 2013.
- Фоменко В. М. Видання "Києво-Печерського Патерика 1661 і 1702 рр. та їх ілюстратори. — К., 1990.
- Цинковська І., Юхимець Г. Житійні сюжети в ілюстраціях Леонтія тарасевича до Києво-Печерського Патерика // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. — 2010. — Вип. 28.
Посилання[ред. | ред. код]
- Тарасевич Леонтій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1878. — 1000 екз.
- Тарасевич Леонтій // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.