Леонідов Максим Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Максим Леонідов
рос. Максим Леонидович Леонидов
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Леонідов Максим Леонідович
Дата народження 13 лютого 1962(1962-02-13) (62 роки)
Місце народження Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРІзраїль ІзраїльРосія Росія
Національність Українець/Єврей/Росіянин
Професії актор, кіноактор, музикант, співак, поет, гітарист, ведучий, телеведучий, поет-пісняр, кінокомпозитор
Освіта Російський державний інститут сценічних мистецтв
Співацький голос баритон
Інструменти Гітара, клавішні
Жанри Рок-н-рол, Російський рок, поп і шансон
Колективи «Секрет», «Hippoband»
Батько Leonid Leonidovd
Мати Lyudmila Lyul'kod
leonidov.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі

Максим Леонідович Леонідов (нар. 13 лютого 1962, Ленінград) — російський музикант, композитор, співак, автор текстів до своїх пісень, кіно- та театральний актор. Один із засновників біт-квартету «Секрет».

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині акторів Ленінградського академічного театру комедії, заслужених артистів РРФСР українки Людмили Олександрівни Люлько (10 липня 192325 жовтня 1967)[1] і одного з зачинателів знаменитих капусників[2], єврея Леоніда Юхимовича Леонідова (справжнє прізвище Шапіро) (нар. 3 серпня 1935)[3].

У 1979 році закінчив Хорове училище імені М. І. Глінки при Ленінградській державній академічній капелі. У 1983 році закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики та кінематографії, курс Аркадія Кацмана і Льва Додіна. Служив в армії — в Ансамблі пісні і танцю Ленінградського військового округу, разом з Миколою Фоменко та Євгеном Олешевим.

У 1983 році став одним із засновників популярного біт-квартету «Секрет» (Микола Фоменко, Андрій Заблудовський, Олексій Мурашов), який почав працювати професійно з 1985 року.

Після виходу з групи в 1990 році, почав сольну кар'єру.

Наприкінці 1990 року, разом з першою дружиною Іриною Селезньовою репатріювався до Ізраїлю. До 1996 року жив і працював в Тель-Авіві, після чого повернувся в Санкт-Петербург.

В 2022 році виступів проти російского вторгнення в Україну[4]

Родина та особисте життя[ред. | ред. код]

  • Перша дружина - Ірина Селезньова (нар. 8 вересня 1961)
  • У вересні 1999 року одружився з акторкою Ганною Банщиковою (нар. 24 січня 1975), з якою розійшовся у 2003 році[5] .
  • Одружений третім шлюбом на актрисі театру Ленсовета Олександрі Андріївні Камчатовій (нар. 6 грудня 1979)[6].
    • діти: дочка Маша (2004) та син Льоня (2008).

Творчість[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

З групою «Hippoband»[ред. | ред. код]

  • 1996 — «Командир»
  • 1997 — «Пропливаючи над містом»
  • 1999 — «Не дай йому уйти»
  • 2000 — «Найкращі пісні 1985—2000»
  • 2001 — «Давай закурим!» (альбом пісень Великої Вітчизняної війни)
  • 2001 — «Четвер»
  • 2003 — «Hippopotazm»
  • 2004 — «146 хвилин в Росії» (концертний альбом)
  • 2006 — «Основи фен-шуя»
  • 2007 — «Світ для Марії»
  • 2011 — «Таткові пісні»

Сольна дискографія[ред. | ред. код]

  • 1987 — «Визнання», «Мелодія». Міньон, що містить 4 пісні композитора Якова Дубравина у виконанні Максима Леонідова.
  • 1992 — «Maxim». Перший з двох альбомів, що вийшли у Ізраїлі, єдиний альбом виконавця на івриті.
  • 1994 — «Шосе спогадів». Другий ізраїльський альбом виконавця, російською мовою.
  • 2009 — «Дика Штучка». Альбом, що записаний з Кирилом Широковим[7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1985 — «Сумувати не потрібно»
  • 1986 — «Як стати зіркою» — ведучий
  • 1986 — «Джек Восьмьоркін - американець» — вокал
  • 1989 — «Биндюжник та король» — Беня Крік
  • 1995 — «Бетті Бен-Басад» (телесеріал, Ізраїль)
  • 1998 — «Дух» — Максимильян фон Штольц
  • 2003 — «Вбивча сила-5. Блакитний берег» — відомий артист Бєлов
  • 2003 — «Демон півдня» (серіал) — Сергій Гладишев
  • 2004 — «Алі-баба та сорок розбійників» (Україна) — Касим
  • 2004 — «Одна тінь на двох» (серіал) — композитор
  • 2008 — «Не намагайтеся зрозуміти жінку» — Ілля Краснов, ветеринар
  • 2011 — «Висоцький. Спасибі, що живий» — імпресаріо Володимира Висоцького[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Людмила Люлько на сайті kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 20 серпня 2011.
  2. Мазурова С. Прощений вечір: «Знамениті акторські капусники проходять в Театрі комедії з 1948 року» [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]. «Російська газета. Тиждень »№ 83, 22 квітня 2005 року.
  3. Леонід Леонідов (Шапіро) на сайті kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 20 серпня 2011.
  4. Позиція Максима Леонідова щодо війни в Україні | ❎ ПРОТИ війни. Stars About War (uk-ua) . 6 березня 2024. Процитовано 12 квітня 2024.
  5. Светлана Шарова. (13 января 2005). Максим Леонидов: секс-символ 80-х. Sem40. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 24 грудня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  6. Олександра Камчатова на сайті voteactors.ru. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2022.
  7. Максим Леонидов записал альбом с продюсером, взломавшим чарт «Биллборда». Архів оригіналу за 2 липня 2014. Процитовано 20 серпня 2011.
  8. Список акторів фільму на сайті kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 20 серпня 2011.