Леонід Тарентський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Леонід Тарентський (III ст. до н. е.) — давньогрецький поет, один з найобдарованіших ліриків епохи еллінізму, один з найвідоміших грецьких епіграматиків. Народився бл. 320 до н. е. У 272 до н. е. залишив рідне місто Тарент після завоювання його римлянами. Близький до кініків, проводив бродяче життя в нестатку. Помер на батьківщині.

Від творчості Леоніда збереглося близько 100 епіграм у Палатинській антології, одна на папірусі і дві у античних авторів (Стобей), написаних у жанрі нагробних та присвятних написів. У них яких поет відбив життя простих людей, ремісників, рибалок, мисливців, хліборобів, злидарів та їх нужденну працю. На противагу вибраній темі, писав високим, вишуканим стилем, використовуючі маловживані слова та неологізми. В описах природи простежується вплив Аніте.

Леонід вплинув на розвиток жанру епіграми. В його творчості відсутні еротичні і бенкетні мотиви. Він значно вплинув на наступних грецьких епіграматиків. Ним захоплювалися римські поети Проперцій, Вергілій і Овідій, часто користуючись його сюжетами.

Джерела[ред.ред. код]