Леон-Баттіста Альберті

Альберті Леон-Баттіста
портрет Альберті
Народився	18 лютого 1404(1404-02-18) Генуя
Помер	20 квітня 1472(1472-04-20) (68 років) Рим
Національність	італієць
Галузь наукових інтересів	мистецтвознавство, Історія, будівництво
Alma mater	Болонський університет
Науковий ступінь	доктор права
Відомий завдяки:	проекти палаців і соборів, створив новий тип католицького храму

Лео́н-Батті́ста Альбе́рті (Alberti * 18 лютого 1404, Генуя — † 20 квітня 1472) — італійський архітектор, вчений, письменник і музикант епохи Відродження. Уславлений теоретик мистецтва, автор проектів архітектурних споруд в різних містах Італії ранішньої доби Відродження. Сам не будував, за його проектами будували місцеві архітектори — практики. Його архітектурні ідеї, однак, мали значний вплив на розвитов архітектури Італії доби Високого Відродження. Леон-Баттіста Альберті створив новий тип католицького плану храму з урахуванням грецького хреста, а також з архітектурними елементами давньоримської архітектури. Залишив багатий теоретичний спадок.

На широке розповсюдженя ідей Альберті зіграли мода на античність в італійському суспільстві, авторитет самого Альберті, використання в творах вульгати (некласичного варіанту латини) і життя в Римі, що був відомим мистецьким центром тогочасної Італії

Біографія

У вигнанні

Папа римський Миколай V

Родина походила з Флоренції. Але Альберті народився в місті Генуя, бо родину примусили покинути рідне місто з політичних міркувань. Заможність батьків дала змогу отримати добру освіту. Альберті сім років навчався в місті Падуя, де опановував гуманітарні науки, а потім в університеті міста Болонья, де вивчав юридичні дісципліни. Отримав звання доктора права.

Доля подарувала Альберті зустріч з Томмазо Парентучеллі, священиком і гуманістом. Виходець з провінційної Сарцани, Томмазо Парентучеллі зробить блискучу кар'єру і стане папою римським під ім'ям Миколай V. Томмазо не забуде Альберті, коли знов зустріне того в Римі і буде підтримувати дружні стосунки до своєї смерті. А винахідник Альберті отрима спокійну можливість вивчати античність, писати трактати, розробляти різні наукові проблеми, не обтяжуючи себе клопотаннями про хліб і помешкання.

Закордонні подорожі

Після закінчення Болонського університету у 1428 р., був прийнятий у світу кардинала Альбергаті. Разом з ним подорожував по Німеччині, Нідерландам, Франції.

В Римі

З 1432 р. прибув у Рим, де став працівником канцелярії папи римського, там сужив майже 30 років. Стабільний фінансовий стан дозволив зосередитися на теоретичних проблемах в гуманітарних галузях.

Помер в Римі.

Друковані твори

• "Описи міста Рим "
• «Про переваги і недоліки науковців»
• «Про юриспруденцію»
• трактат «Про родину»
• трактат «Про архітектуру»
• повчальний твір «Застольні бесіди»
• маематичний твір «Про принципи складання кодів», зараз втрачений тощо.
• «Про живопис»,
• «Про статую» і особливо
• «10 книг про будівництво», що є своєрідною архітектурно-будівельною енциклопедією 15 ст.

У своїх наук. роботах А. розробив основні теоретичні проблеми стилю Відродження в образотворчому мистецтві і архітектурі.

Серед інших досліджень Альберти, новаторських в своїй області, був трактат з криптографії, De componendis cifris, та перша італійська граматична система.

Твори

Значні архітектурні твори А.: Палаццо Ручеллаї у Флоренції (1451—56), церкви Сан-Франческо у Ріміні (1446), Санта Новелла у Флоренції (1470).

Архітектурні проекти

• фасад церви Санта Марія Новелла (1456 — 70)
• палаццо Руччелаї (1446-51) (обидва у Флоренції)
• церква Санта Андреа у Мантуї
• церква Сан-Франческо (1447-68) у Ріміні

Джерела

• Альберти Леон Баттиста. Десять книг о зодчестве: В 2т. М., 1935–1937
• Мастера искусств об искусстве. Т.2. Эпоха Возрождения/Под ред. А. А. Губера, В. Н. Гращенкова. М., 1966
• Ревякина Н.В. Итальянское Возрождение. Гуманизм второй половины XIV-первой половины XV века. Новосибирск, 1975
• Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV в)/Под ред. Л. М. Брагиной. М., 1985
• История культуры стран Западной Европы в Эпоху Возрождения // Под ред. Л. М. Брагиной. М.: Высшая школа, 2001
• Зубов В. П. Архитектурная теория Альберти. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. ISBN 5-89329-450-5.
• Аникст А. Выдающийся зодчий и теоретик искусства // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 33-35
• Маркузон В. Место Альберти в архитектуре раннего Возрождения // Архитектура СССР, 1973 № 6. С. 35-39.
• Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985., стор. 149