Леон Фрап'є

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леон Фрап'є
Léon Eugène Frapié
Ім'я при народженні Léon Eugène Frapié
Псевдонім Frapié-Mouillefert
Народився 27 січня 1863(1863-01-27)
Париж, Франція Франція
Помер 29 вересня 1947(1947-09-29) (84 роки)
Париж
Поховання Уй
Громадянство Франція Франція
Національність француз
Діяльність письменник, драматург і журналіст
Заклад préfecture de la Seined
Мова творів французька
Роки активності 1897—1947
Напрямок реалізм
Жанр оповідання, роман, п'єса
Magnum opus роман «Дитячий сад»
Членство Société des gens de lettresd
У шлюбі з Alice Verlay-Frapiéd
Автограф
Премії

Ґонкурівська премія (1904),

Орден Почесного легіону
CMNS: Леон Фрап'є у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Лео́н Еже́н Фрап'є́ (фр. Léon Eugène Frapié, * 27 січня 1863, Париж — † 29 вересня 1947, Париж) — французький письменник, драматург, критик і журналіст, представник реалізму, другий з ліку лауреат Ґонкурівської премії (1904).

Біографічні дані[ред. | ред. код]

Леон Ежен Фрап'є народився в сім'ї Леона Марі Фрап'є — різьбяра по шкірі, а згодом ювеліра, і Жозефіни Робер[2]. Навчався в паризьких ліцеях Святого Людовіка і Людовіка Великого. Працював у Сенській префектурі поліції[3].

Навесні 1924 року Фрап'є фігурує як кандидат у паризькому виборчому списку — один із активістів за право голосу жінок[4]. Виступав за емансипацію жінок, контроль над народжуваністю і вільну любов, через що викликав до себе неприязнь у церковних колах[5].

Творчу діяльність почав із статей для різних журналів і газет, а потім став писати літературні твори. З його п'ятнадцяти романів одинадцять присвячено жіночій тематиці. 1904 року одержав Ґонкурівську премію за роман «Дитячий сад». У цьому творі йдеться про школярів — дітей бідняків. Усі книжки Леона Фрап'є написані у традиціях реалізму.

Твори Фрап'є перекладено англійською, іспанською, італійською, нідерландською, німецькою, шведською і японською мовами.

1933 року знято стрічку «Дитячий сад» (Жан Бенуа-Леві, Марі Епштейн і Мадлен Рено) за мотивами однойменного роману Леона Фрап'є. У 1935 році Національна рада кінокритиків США відзначила її як одну з найкращих серед фільмів, озвучених не по-англійському[6]. У 1948-му здійснено ще одну екранізацію «Дитячого саду» (Анрі Діаман-Берже, Бланшет Брюнуа і Марсель Мулуджі), а 1992 року випущено телефільм «Дитячий сад: діти Монмартра» (Жан Бенуа-Леві і Марі Епштейн).

Леон Фрап'є був член Товариства літераторів (Société des Gens de lettres), профспілки професіональних авторів, композиторів і стажистів (Syndicat des Auteurs et Compositeurs stagiaires professionels), профспілки літературних критиків (Association syndicale de la Critique littéraire) і профспілки журналістів (Syndicat des Journalistes). Захоплювався гирьовим спортом, веслуванням і велосипедним спортом. Жив у Парижі, на вулиці Брошан, 35.

1888 року Леон Фрап'є одружився з учителькою Леоні Муїйфер, згодом директоркою школи у 19-му окрузі Парижа[7]. Мав двох синів — Анрі та П'єра[2]. Овдовівши 1911 року, він згодом одружився з письменницею Аліс Верле, яка відтоді писала під іменем Аліс Верле-Фрап'є[7]. До самої смерті літератор мешкав у Парижі, на проспекті де Кліші, 62.

Помер у Парижі, похований на цвинтарі міста Уй[8].

Твори[ред. | ред. код]

Книжка «Дитячий сад».

Повісті та романи[ред. | ред. код]

  • L'Institutrice de province (1897) — «Провінційна вчителька»
  • Marcelin Gayard (1902) — «Марселен Ґаяр»
  • La Maternelle (roman) — «Дитячий сад» (Ґонкурівська премія, 1904)[9]
  • Les Obsédés (1904) — «Невідчепні»
  • La Proscrite (1907) — «Вигнаниця»
  • La Figurante (1908) — «Статистка»
  • La Liseuse (1911) — «Любителька читати»
  • La Virginité (1923) — «Незайманість»
  • Les Filles à marier (1923) — «Дівчата на виданні»
  • Gamins de Paris (1925) — Librairie Baudinière — «Паризькі хлопчиська»
  • La Divinisée (1927) — «Обожнювана»
  • Le Métier d'homme (1929) — «Чоловіче ремесло»
  • Le Garçon à marier (1934) — «Хлопець на порі»
  • La Reine de cœur (1936) — «Королева серця»
  • La Vedette à l'école (1946) — «Зірка у школі»

Збірки оповідань[ред. | ред. код]

  • L’Écolière (1905) — «Школярка»
  • La Boîte aux Gosses (1907) — «Скринька для дітей»
  • M'ame Préciat (1908) — «Мадам Пресіа»
  • Les Contes de la maternelle (1910) — «Оповідання дитячого саду»
  • Contes imprévus (1910) — «Непередбачені оповідання»
  • La mère Croquemitaine (1912) — «Матінка Крокемітен»
  • L'Enfant perdu (1913) — «Втрачена дитина»
  • Les Contes de la guerre (1915) — «Оповідання війни»
  • Le capitaine Dupont (1916) — «Капітан Дюпон»
  • Les Bonnes Gens (1917) — «Добрі люди»
  • Nouveaux Contes de la maternelle (1919) — «Нові оповідання дитячого саду»
  • Les Amies de Juliette (1920) — «Друзі Жульєтти»
  • Les contes de Paris (1931) — Librairie Baudinière — «Паризькі оповідання»
  • Le Fluide (1933) — «Рідина»
  • Sentiments (1937) — «Почуття»

П'єси[ред. | ред. код]

  • Marie d'août (1922) — «Серпнева Марія», 3 дії
  • La Maternelle — «Дитячий сад», 3 дії
  • La première Mise — «Перший внесок», 1 дія
  • Sévérité (1906) — «Суворість», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє
  • A la Noce (1908) — «На весіллі», 2 дії, у співавторстві з М. Л. Ґуамосом
  • Blomfield and Co (1920) — «Блумфілд і компанія», 1 дія, у співавторстві з Ґ. Фабрі
  • L'Homme en amour — «Закоханий чоловік», 3 дії
  • Le Prix Cerceau — «Премія обруча», 3 дії
  • Le Dépensier (1911) — «Марнотратник», 1 дія, у співавторстві з П. Л. Ґарньє
  • Les Mères blanches — «Білі матері», 4 дії
  • Marie Davril (1947) — «Марі Давріль», радіокомедія

Нагороди і відзнаки[ред. | ред. код]

Почесті[ред. | ред. код]

  • Іменем Леона Фрап'є названо вулицю (1965 р.)[11] та сквер (1973 р.)[12] у Парижі
  • Іменем Фрап'є названо вулицю і дитячий садок у Неї-Плезансі
  • Іменем Фрап'є названо дитячий садок у Ліллі[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Qui êtes-vous ?. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  3. ↑ Un centenaire littéraire par jour. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 12 жовтня 2011.
  4. ↑ «Le Populaire de Paris»,‎ 11.05.1924, p. 4. Прочитано 27.01.2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  5. ↑ «Léon Frapié : un des premiers prix Goncourt, romancier populaire et peintre de la misère humaine». Сайт http://lamidu20eme.free.fr. р. 14. Прочитано 27.01.2021 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  6. ↑ National Board of Review Awards 1935[en]
  7. ↑ а б Geneviève Fraisse. «La raison des femmes». — Plon, 1992, р. 217—231. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  8. ↑ Où reposent les lauréats du prix Goncourt ? [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] Прочитано 30.04.2016
  9. ↑ La Maternelle - Wikilivres. web.archive.org. 9 січня 2010. Архів оригіналу за 9 січня 2010. Процитовано 25 січня 2024.
  10. ↑ Base Léonore, ministère français de la Culture. Прочитано 27.01.2021. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  11. ↑ Rue Léon Frapié. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 12 жовтня 2011.
  12. ↑ SITE PRINCIPAL LÉON FRAPIÉ. Сайт ecojardin.fr. Прочитано 27.01.2021. Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 27 січня 2021.
  13. ↑ «Ecole maternelle Léon Frapie». Сайт education.gouv.fr. Прочитано 27.01.2021. Архів оригіналу за 31 січня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1903 — Но · 1904 — Фрап'є · 1905 — Фаррер · 1906 — Жером і Жан Таро · 1907 — Мозеллі · 1908 — де Міомандр · 1909 — пс. Маріус-Арі Леблон (Атена і Мерло) · 1910 — Перго · 1911 — де Шатобріан · 1912 — Савіньйон · 1913 — Ельдер · 1914 — Бертран · 1915 — Бенжамен · 1916 — Барбюс · 1917 — Малерб · 1918 — Дюамель · 1919 — Пруст · 1920 — Перошон · 1921 — Маран · 1922 — Беро · 1923 — Фабр · 1924 — Сандр · 1925 — Женевуа · 1926 — Деберлі · 1927 — Бедель · 1928 — Вейєр · 1929 — Арлан · 1930 — Фоконньє · 1931 — Фаяр · 1932 — Мазелін · 1933 — Мальро · 1934 — Версель · 1935 — Пейре · 1936 — ван дер Меерш · 1937 — Плісньє · 1938 — Труайя · 1939 — Еріа · 1940 — Амбрієр · 1941 — Пурра · 1942 — Бернар · 1943 — Гру · 1944 — Тріоле · 1945 — Борі · 1946 — Готьє · 1947 — Кюртіс · 1948 — Дрюон · 1949 — Робер Мерль · 1950 — Колен · 1951 — Грак · 1952 — Бек · 1953 — Гаскар · 1954 — де Бовуар · 1955 — Ікор · 1956 — Гарі · 1957 — Вайян · 1958 — Валдер · 1959 — Шварц-Барт · 1960 — Оріа · 1961 — Ко · 1962 — Ланґфю · 1963 — Лану · 1964 — Коншон · 1965 — Борель · 1966 — Шарль-Ру · 1967 — де Мандьярґ · 1968 — Клавель · 1969 — Марсо · 1970 — Турньє · 1971 — Лорен · 1972 — Карр'єр · 1973 — Шессе · 1974 — Лене · 1975 — Гарі (під псевдонімом Ажар) · 1976 — Гренвіль · 1977 — Декоен · 1978 — Модіано · 1979 — Майє · 1980 — Наварр · 1981 — Бодар · 1982 — Фернандес · 1983 — Трістан · 1984 — Дюрас · 1985 — Кеффелек · 1986 — Ост · 1987 — Бен Джеллун · 1988 — Орсенна · 1989 — Вотрен · 1990 — Руо · 1991 — Комбеско · 1992 — Шамуазо · 1993 — Маалуф · 1994 — Ван Ковелер · 1995 — Макін · 1996 — Роз · 1997 — Рамбо · 1998 — Констан · 1999 — Ешноз · 2000 — Шуль · 2001 — Рюфен · 2002 — Кіньяр · 2003 — Аметт · 2004 — Годе · 2005 — Веєрган · 2006 — Літтель · 2007 — Леруа · 2008 — Рагімі · 2009 — Ндіай · 2010 — Уельбек · 2011 — Женні · 2012 — Феррарі · 2013 — Леметр · 2014 — Сальвер · 2015 — Енар · 2016 — Слімані · 2017 — В'юйяр · 2018 — Матьє · 2019 — Дюбуа · 2020 — Ле Телльє · 2021 — Сарр · 2022 — Жіро · 2023 — Андреа
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леон_Фрап%27є&oldid=41637308