Леопольдов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леопольдов
Leopoldov
Герб
Герб Леопольдова
Залізнична станція
Залізнична станція
Основні дані
Країна Словенія Словенія
Регіон Трнавський край
Населення 4130
Густота населення 730,97 осіб/км²
Географічні координати 48°26′39″ пн. ш. 17°46′03″ сх. д. / 48.44417° пн. ш. 17.76750° сх. д. / 48.44417; 17.76750Координати: 48°26′39″ пн. ш. 17°46′03″ сх. д. / 48.44417° пн. ш. 17.76750° сх. д. / 48.44417; 17.76750
Висота над рівнем моря 143 м
Міська влада
Веб-сторінка www.leopoldov.sk
Мер міста Мілан Ґаворнік

Леопольдов — місто у Глоговецькому окрузі, Трнавський край, Словаччина. Леопольдов знаходиться в нижнбому Поважі, у плавнях річки Ваги. Зі східної сторони межує з Глоговцем, з південої — з частиною Глаговця — Шулековом, а з північно-західної з Червеніком. В минулому місто було відоме під такими назвами: Нойштадль (Neustadl), Ніштадль (Neistadl), Уйгели (Ujhely), Уйварос (Ujváros), Уйвароска, Містеско, Леопольдове містечко.

Історія[ред.ред. код]

На місті теперішнього міста у 1671 була єдина церква. В тому ж році, тобто через вісім років після закладання був закінчений костел, що носив ім'я святово Ігнатія. В липні 1683, перед наступом турецьких військ, власник земель Кільмансеґ наказав спалити село разом з костелом. Після відновлення селища був збудований новий дерев'яний костел. Його стан був дуже поганим. Через десять років після спалення в липні 1983 був закладений перший камінь нового кам'яного костелу. Роботи велися швидко і вже у вересні того ж року костел був осв'яченим. Місто знову було спалене в 1728. Новий костел був відновлений з пожертв та осв'ячений єпископом Йозефом Віто в 1803. У 1813, під час паводку на Вазі, ріка що вийшла з берегів підмила мули костелу. Арку потрібно було ремонтувати. Під час Словацького повстання Гурбанівське військо хотіло осадити мури міста. Володар міста наказав його підпалити. Пожежа дісталася і вежі та даху костелу. Годинникову вежу та дзвіницю вогонь знищив. Шкоди зазнала і внутрішня оздоба. Церкву було потрібно ремонтувати. За короткий час церковний дах вкрили черепицею, відремонтували стіни, відновили зовнішній вигляд та інтер'єр церкви. В 1863 році добудували нову вежу.

Прихід в Містечку було створено у 1775. З 1739 почав вестися реєстр мешкавців. До приходу священників духовними справами в костелі завідували монахи єзуїтського ордену. Покровителем костелу впродовж всього часу його існування був Ігнатій з Лойоли. Перед костелом є статуя Діви Марії, кам'яна огорожа має колону ХVIII cт. в стилі рококо. Костел має два бічні та один головний вівтарі. Його інтер'єр прикрашений безліччю цікавих картин і скульптур, але найбільшою перлиною є дорогоцінний орган, розташований на церковному хорі. Церква розташована в приємній місцевому у парк. Будинок парафіального священика був відремонтований, щоб надати площі кращого вигляду.

Пам'ятки[ред.ред. код]

В місті снаходиться костел св. Ігналія Лойоли, в'язниця та ганебний стовп.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]