Леош Яначек
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леош Яначек (чеськ. Leoš Janáček, * 3 червня 1854 — † 12 серпня 1928) — чеський композитор, музикознавець-етнограф і педагог.
Зміст |
Біографія [ред.]
Син учителя, учився музиці в монастирі Брно, співав у монастирському хорі, потім учився в Празі, де познайомився з А. Дворжаком, а також Лейпцигу і Відні. В 1881 Яначек одружився і повернувся в Брно, де 1919 року заснував консерваторію, яка пізніше була названа його іменем.
На початку своєї композиторської кар'єри був натхненний моравськими народними піснями, використовував їх мелодії, вивчав ритміку і інтонацію мови, які згодом перетворюються на його оригінальну музику. Крім того, вивчав російську народну музику.
Ім'я Яначека носить музична академія в Брно а також міжнародний аеропорт в Остраві.
Твори [ред.]
Опери [ред.]
- Šárka (Шарка, 1887—1888)
- Počátek románu (Початок роману, 1891)
- Jenůfa (1894—1903)
- Osud (Доля, 1903—1904)
- Výlety páně Broučkovy (Подорожі пана Броучека, 1908—1917)
- Káťa Kabanová (Катя Кабанова, 1919—1921, за драмою А.Островського «Гроза»)
- Příhody lišky bystroušky (Пригоди лукавої лисички, 1921—1923)
- Več Makropulos (Засіб Макропулоса, 1923—1925, по К.Чапеку)
- Z mrtvého domu (З мертвого дому, 1927—1928, по Достоєвському)
Симфонічна музика [ред.]
- Сюїта для струнного оркестру (1877)
- Ідилія для струнного оркестру (1878)
- Лашські танці (чеськ. Lašské tance, 1889—1890)
- Ганяцькі танці (чеськ. Hanácké tance, 1889—1890)
- Сюїта, op.3 (1891)
- Ревнощі, увертюра (чеськ. Žárlivost, 1894)
- Šumařovo dítě, балада для оркестру (1912)
- Тарас Бульба, рапсодія для оркестру, за Гоголем (чеськ. Taras Bulba, 1915—1918)
- Balada blanická, симфонічна поема для оркестру (1920)
- Симфоніетта (1926)
- Блукаючі душі, концерт для скрипки з оркестром (чеськ. Putování dušičky, 1926)
- Дунай, симфонія в 4-х частинах (чеськ. Dunaj, 1923—1928; незакінчена)
Камерна музика [ред.]
- Романс для скрипки і фортепіано (1879)
- Думка для скрипки і фортепіано (1880)
- Соната для скрипки (1913—1921)
- Історія для віолончелі і фортепіано (1910)
- Престо для віолончелі і фортепіано (1910)
- Струнний квартет Nr.1, за повістю Л.Толстого «Крейцерова соната» (1923)
- Струнний квартет Nr.2 Особисті листи (1928)
- Mládí. Сюїта для духового секстету (1924)
- Концертино для фортепіано и камерного ансамблю (1926)
- Капричіо для фортепіано (левая рука) и камерного ансамблю (1926)
Фортепіанні твори [ред.]
- Zdenčiny variace. Тема сз варіаціями (1880)
- Národní tance na Moravě (1891—1893)
- Po zarostlém chodníčku (1901—1908)
- Sonata 1. X. 1905 «Z ulice» (1905)
- V mlhách (1912)
- Vzpomínka (1928)
Вокальні твори [ред.]
- Rákos Rákoczy. Балет зі співом (1891)
- Hospodine! Для чотирьох солістів, подвійного змішаного хору, органа, арфи й мідних (1896)
- Amarus. Лірична кантата для солістів, хору й оркестру (1897)
- Otče náš (Отче наш). Кантата для тенора, хора і фортепіано (1901)
- Elegie na smrt dcery Olgy. Кантата для тенора, хору й фортепіано (1903)
- Zdrávas Maria для тенора, хору і органа (1904)
- Messe Es-Dur для хору і органа (1907—1908, незакінчена)
- Na Soláni čarták. Кантата для чоловічого хору з оркестром (1911)
- Věčné evangelium. Легенда для солістів, хору і оркестру (1914)
- Glagolská mše (Глаголична меса). Кантата для солістів, хору, оркестру і органа (1926)
Пісні [ред.]
- Jarní píseň (1897; нова редакція — 1905)
- Zápisník zmizelého. Для тенора, альта, трьох жіночих голосів и фортепіано (1917—1919)
Література [ред.]
- Hollander H. Leoš Janáček; his life and work. New York: St. Martin's Press, 1963
- Vogel J. Leoš Janáček: a biography. New York: W.W. Norton, 1981
- Beckerman M.B. Janáček and his world. Princeton; Oxford: Princeton UP, 2003
- Rousseau J. Leos Janacek. Arles: Actes sud, 2004.
Посилання [ред.]
- Фонд і Центр Леоша Яначека (чес.)
- Леоша Яначек на zivotopisyonline.cz (чес.)
- Запис голосу Л.Яначека (чес.)
- Біографія на сайті belcanto.ru
- Леош Яначек: Ноти творів на сайті International Music Score Library Project (англ.)
