Лео Кіачелі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лео Кіачелі
ლეო ქიაჩელი
При народженні Шенгелая Леон Михайлович (ლეონ მიხეილის ძე შენგელაია)
Псевдоніми, криптоніми Лео Кіачелі
Дата народження 7 (19) лютого 1884(1884-02-19)
Місце народження с. Обуджи,
Кутаїська губернія, Російська імперія. Нині Цаленджихський район, Грузія
Дата смерті 19 грудня 1963(1963-12-19) (79 років)
Місце смерті м. Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Національність грузин
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія,
СРСР СРСР
Мова творів грузинська
Рід діяльності Прозаїк
Напрямок соціалістичний реалізм
Жанр роман, повість, новела
Премії

Сталінська премія — 1941

Нагороди

Орден Леніна

Ле́о Кіаче́лі (справжнє ім'я — Леон Михайлович Шенгелая)(*7 (19) лютого 1884(18840219) — †19 грудня 1963)  - грузинський письменник. Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1941).

Життєпис[ред.ред. код]

Народився Лео Кіачелі 7 (19) лютого 1884 року в с. Обуджи (нині це Цаленджихський район Грузії) в дворянській сім'ї. Здобувши хорошу та всебічну освіту в 1904 році приїздить в Україну де вступає на юридичний факультет Харківського університету. Провчився всього рік і покинув навчальний заклад. В цей час стає членом підпільної організації і бере участь в Революції 19051907 років в Росії. В 1907 році Лео Кіачелі зацікавилася жандармерія. Його арештовують, але завдяки випадку він втікає з кутаїської в'язниці. Згодом під чужим ім'ям нелегально живе та навчається в Москві. Тоді ж особисто знайомиться з Володимиром Леніним, Георгієм Плехановим, Анатолієм Луначарським.

В 1912 році переїздить до Женеви де продовжує навчання у Женевському університеті. Після Лютневої революції повернувся в Росію. Відтоді Лео Кіачелі поринув в літературу. Його твори повністю відповідали духу епохи. В перші роки становлення радянської влади він писав про утворення колгоспів, в роки Великої Вітчизняної війни — про воїнів Червоної Армії, а в останні роки життя про перемогу і утвердження соціалістичних ідей.

Лео Кіачелі помер 19 грудня 1963 року. Похований в Тбілісі, в пантеоні Мтацмінда.

Творчість[ред.ред. код]

Лео Кіачелі розпочав літературну діяльність в 1905 році. Писав невеликі оповідання. В 1917 році вийшов його історико-революційний роман «Таріел Голуа» (1915) про події 1905 року в Грузії. Цей твір став основоположником соціалістичного реалізму в грузинській літературі. В 1927 році війшла 1-а частина революційного роману «Кров» про підпільну діяльність в Грузії після першої російської революції 19051907 років. В романі «Гваді Бігва» (1938) розповідається про перемогу колгоспного ладу в грузинському селі, а роман «Людина гір» (1945) присвячено Великій Вітчизняній війні.

Новели «Княжна Майя» (1927), «Алмасгір Кібулан» (1928), «Хакі Адзба» (1933), «Крейсер Шмідт» (1933) тощо змальовували загибель реакційних класів та утвердження нового соціалістичного життя.

Лео Кіачелі також є автором кіносценаріїв «Золотиста долина» (1937), «Під одним небом» (1961). Твори автора видавалися багатьма мовами народів СРСР та країн соцтабору.

Нагороди та премії[ред.ред. код]