Лептіс-Магна

Лептіс Великий Archaeological Site of Leptis Magnaa Світова спадщина ЮНЕСКО
Країна	Лівія
Тип	Cultural
Критерії	i, ii, iii
Ідентифікатор	183
Регіонb	Арабські країни
Історія реєстрації
Зареєстроване:	1982 6-та сесія
a Назва, як офіційно зазначено у списку b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Див. також: Лептіс-Мінор

Лептіс-Магна (фінік. , лат. Leptis Magna, араб. لَبْدَة , також — Лептіс Великий) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного міста Хумс, за 130 км на схід від Тріполі у Лівії), у давнину — самостійне місто-держава.

Заснований близько 1100 року до н. е. як фінікійська колонія — вихідцями з Сідона (за Саллюстієм) або Тіра (за Плінієм). Назва «Лептіс» може мати місцеве, берберське походження, самі фінікійці певний час можливо йменували місто Карт Хадашт (фінік. , грецький відповідник — дав.-гр. Νεάπολις) і лише після заснування Карфагена назва «Лептіс» утверджується остаточно.

Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Лептіс потрапляє в залежність від Карфагена, хоча й зберігає внутрішню автономію — власні народні збори, адіру і суфетів. Про важливість Лептіса для нових господарів свідчить сумма податків, які сплачувало місто — один талант на день. Доходи, які місто отримувало від торгівлі з сахарськими оазисами, вочевидь, дозволяли сплачувати цю величезну сумму без особливих труднощів.

Після поразки карфагенян у Другій Пунічній війні здобув самостійність під формальним протекторатом Нумідії, з 107 р. до н. е. — опинився під владою Рима. Був одним з центрів антицезаріанського руху. За часів Августа розпочалася активна розбудова міста в римському дусі. В 126 р. Траян надав Лептісу статус римської колонії.

В Лептісі народився Септимій Север, за правління якого місто досягло найвищого розквіту. Були збудовані нові вулиці, оздоблені колоннадами, храми і форум.

В III ст. місто почало занепадати. Лише за Феодосія I Лептіс пережив коротке піднесення. З 439 р. — у складі Африканського королівства. Гейзеріх наказав зруйнувати міські мури, остерігаючись заколотів в середовищі місцевих мешканців. Як наслідок Лептіс залишився беззахисним перед рейдами берберів, що спустошили місто у 523 році. У 534 р. Лептіс відвоювали візантійці, у 650 р. — захопили араби, після чого місто спорожніло остаточно.