Лептіс-Магна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 32°38′21″ пн. ш. 14°17′26″ сх. д. / 32.63917° пн. ш. 14.29056° сх. д. / 32.63917; 14.29056

Лептіс Великий
Archaeological Site of Leptis Magna
a
World Heritage Logo global.svg Світова спадщина Flag of UNESCO.svg
Арка Септимія Севера в Лептісі Великому
Країна Лівія Лівія
Тип Cultural
Критерії i, ii, iii
Ідентифікатор 183
Регіонb Арабські країни

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1982
6-та сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Див. також: Лептіс-Мінор

Лептіс-Магна (фінік. לפקי, лат. Leptis Magna, араб. لَبْدَة ‎, також — Лептіс Великий) — стародавнє місто у Північній Африці (руїни якого розташовані біля сучасного міста Хомс, за 130 км на схід від Триполі у Лівії), у давнину — самостійне місто-держава.

Заснований близько 1100 року до н. е. як фінікійська колонія — вихідцями з Сідона (за Саллюстієм[1]) або Тіра (за Плінієм[2]). Назва «Лептіс» може мати місцеве, берберське походження, самі фінікійці певний час можливо йменували місто Карт Хадашт (фінік. קרְתְּחַדַשְתְּ, грецький відповідник — дав.-гр. Νεάπολις[3]) і лише після заснування Карфагена назва «Лептіс» утверджується остаточно.

Наприкінці VII — початку VI ст. до н. е. Лептіс потрапляє в залежність від Карфагена, хоча й зберігає внутрішню автономію — власні народні збори, адіру і суфетів. Про важливість Лептіса для нових господарів свідчить сумма податків, які сплачувало місто — один талант на день[4]. Доходи, які місто отримувало від торгівлі з сахарськими оазисами, вочевидь, дозволяли сплачувати цю величезну сумму без особливих труднощів.

Після поразки карфагенян у Другій Пунічній війні здобув самостійність під формальним протекторатом Нумідії, з 107 р. до н. е. — опинився під владою Рима. Був одним з центрів антицезаріанського руху. За часів Августа розпочалася активна розбудова міста в римському дусі. У 126 р. Адріан надав Лептісу статус римської колонії.

В Лептісі народився Септимій Север, за правління якого місто досягло найвищого розквіту. Були збудовані нові вулиці, оздоблені колоннадами, храми і форум.

В III ст. місто почало занепадати. Лише за Феодосія I Лептіс пережив коротке піднесення. З 439 р. — у складі Африканського королівства. Гейзеріх наказав зруйнувати міські мури, остерігаючись заколотів в середовищі місцевих мешканців. Як наслідок Лептіс залишився беззахисним перед рейдами берберів, що спустошили місто у 523 році. У 534 р. Лептіс відвоювали візантійці, у 650 р. — захопили араби, після чого місто спорожніло остаточно.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Саллюстій. Югуртинська війна, LXXVIII, 1-4
  2. Пліній. Природна історія, V, 76
  3. Псевдо-Скілак, 109–110
  4. Тіт Лівій, XXXIV, 62