Лепча (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лепча
Lepcha, Rong, Rongke або Rongpa
Bundesarchiv Bild 135-S-02-11-39, Tibetexpedition, Lepscha.jpg
Загальна кількість 50 тис.
Найбільші розселення Індія Індія (Сіккім, Західний Бенгал)
Бутан Бутан
Непал Непал
Мова Лепча
Релігія Буддизм, християнство (невелика частка)

Лепча — корінний народ сучасного Сіккіма, зараз загальною кількістю біля 50 тис., поширений також на південном заході Бутану, східному Непалі та у гірських районах Західного Бенгалу.

Походження[ред.ред. код]

Про походження цього народу відомо небагато. Засновуючись на мові, яка належить до гімалайської гілки тибето-бірманських мов, деякі антропологи пропонують, що вони мігрували до цього району з Тибету, розташованого на півночі від їх районів мешкання. Інші дослідники пропонують складніші маршрути міграції, що сключають південно-східний Тибет, Тайланд і Бірму, після яких предки Лепча досягли стародавньої Індії, рухаючись по річкам Аєярварді і Чіндвін, а після того перетнули південний Бутан і досягли свого сучасного ареалу.

Мова[ред.ред. код]

Лепча малють свою власну мову, що також називається лепча. вона належить до тибетсько-канаурської групи тибето-бірманських мова. Ця мова використовує характерну для неї писемність, так звану ронг або писемність лепча, створену на основі тибетської. Ця писемність була розроблена між 17 і 18 століттями, ймовірно вченим лепча на ім'я Тхікцнг Мен Салонг. Найбільша колекція рукописів мовою лепча була зібрана в рамках проекту Проекту гімалайських мов та зберігається в Лейдені, Нідерланди, вона містить понад 180 текстів.

Релігія[ред.ред. код]

Більшість лепча сповідують тибетський буддизм, яких вони перейняли від народу бхутія з півночі, хоча частина з них перейняла християнство за часів британського панування. Проте в обох релігіях зберігається велике число шаманських елементів, відомих як мун. Часто ритуали мун і буддизму здійснюються паралельно. Крім того, на території Непалу багато лепча перейняли індуїзм, за переписом 2001 року, з 3660 лепча в Непалі 88,8 % були буддистами і 7,6 % — індуїстами.

Традиції[ред.ред. код]

Лепча відстежують своє походження по батьківській лінії. Шлюб здійснюється за угодою між родиною нареченої та женихом. У разі украдення угоди, лама перевіряє гороскопи молодих та вказує зручну дату шлюбної церемонії. Після цього дядько жениха в супроводженні інших родичів передає дядьку нареченої хада — церемоніальний шарф і монету в одну рупію, надаючи таким чином формальну угоду. Весілля проходить в південь вказаного дня. Жених та його сім'я прибувають до дому нареченої з дарами (часто грошима), які передають дядьку нареченої. Після цього відбувається власне церемонія, після якої батько нареченої організує свято.

У лепча не існує суворих обмежень на секс, яким займаються з віку 10-11 років. Зрада в шлюбі вважається нормальним явищем та не переслідується. Протягом свята збору врожаю, відомим приготупанням традиційного лікеру, 4- і 5-річні діти під доглядом дорослих проводять імітацію сексу один з одним[1][2].

Посилання[ред.ред. код]

  1. Meyer, Jerrold S. and Quenzer, Linda F Psychopharmacology Sinauer, 2005
  2. Lepcha (Sikkim)

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]