Лепіота червонопластинчаста
| Лепіота червонопластинчаста | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_M.M._Moser_ex_Bon_61894_crop.jpg) | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Leucoagaricus leucothites (Vittad.) Wasser, 1977 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Hypophyllum scissum Paulet, [1] Agaricus naucinus Fr., [2] | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Лепіота червонопластинчаста (Leucoagaricus leucothites (Vittad.) Wasser) — гриб з родини печерицевих. Місцеві назви: парасолька гладка, ковпак рожевопластинчастий.
Будова[ред. | ред. код]
Шапка 3-10 см у діаметрі, товстом'ясиста, дзвоноподібна, потім опуклорозпростерта, кремово-біла, іноді у центрі жовтувата, гола, шовковисто-матова, зрідка тонкоповстиста. Пластинки білі, широкі, з віком рожевуваті. Спорова маса рожевувата. Спори 7-9,5 Х 4,5-6 мкм, безбарвні, еліпсоподібні. Ніжка висотою 5-10 см та 1-1,5(2) см в діаметрі, в основі потовщена, булавоподібна, біла, гола, шовковиста, з пухою серцевиною, з вузьким нестійким кільцем. М'якуш білий, зі слабким приємним грибним смаком та запахом.
Життєвий цикл[ред. | ред. код]
Росте у липні — серпні.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Зустрічається по всій Україні. Росте у мішаних лісах, на галявинах, узліссях, у садах, парках, на полях, луках, пасовищах. Надає перевагу багатим гумусом ґрунтам.
Практичне використання[ред. | ред. код]
Добрий їстівний гриб (форма жовтіюча — неїстівна). Використовують свіжим.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Traité sur les Champignons Comestibles: tab. 150: 1-2, t. 150:1-2 (1793)
- ↑ Epicrisis Systematis Mycologici: 16 (1838)
- ↑ Lilloa 22: 418 (1951)
- ↑ Indici Plantarum Erffurtensium Fungos et Plantas quasdam nuper collectas. Addit. III: 17 (1788)
- ↑ Descr. Funghi mang. Italia: 310 (1835)
- ↑ Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 68 (1874)
- ↑ Les Hyménomycètes ou Description de tous les Champignons qui Croissent en France 1: 65 (1874)
- ↑ Ceske Houby 2: 210 (1920)
- ↑ Documents Mycologiques 11 (43): 64 (1981)
- ↑ Documents Mycologiques 13 (49): 49 (1983)
Джерела[ред. | ред. код]
- Lepiota naucina // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Kummer, P. 1871. Der Führer in die Pilzkunde. :1-146
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 102—103.