Лешательєрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лешательєрит
Fulgurite IMG 6541.jpg
Фульгурит, що складається з лешательєриту
Загальні відомості
Клас мінералу Прості оксиди
Генезис від удару блискавки, вулканічний, імпактний
Хімічна формула SiO2
Ідентифікація
Колір сірий (від білого до чорного), жовтуватий, коричневатий
Сингонія Аморфний стан
Спайність відсутня
Твердість за шкалою Мооса 5,5
Блиск скляний
Прозорість напівпрозорий, непрозорий
Колір риски білий
Інші властивості
Плавкість 1680
Радіоактивність нерадіоактивний

Лешательєрит (рос. лешательерит, англ. lechatelierite, нім. Leschatelierit m) — рідкісний мінералоїд, природний аморфний кремнезем (кварцове скло).

Його описав і назвав у 1915 році французький мінералог Антуан Лакруа (рос.) (A. Lacroix) на честь французького хіміка Анрі Луї Ле Шательє (Henri Louis Le Chatelier).

Загальний опис[ред.ред. код]

Основний компонент (як правило, 90–99,5 %): SiO2 (кремнезем). Склад та колір залежать від кварцового піску, з якого лешательєрит найчастіше й утворюється. Найчастіше сірий (від білого до чорного), іноді жовтуватий чи коричневатий. Блиск скляний. Густина 2,04–2,19 г/см3. Твердість за шкалою Мооса 5,5. Ізотропний.

Утворюється трьома шляхами:

  • внаслідок плавлення і швидкого застигання кварцового піску при ударі блискавки і утворенні фульгуриту — найчастіше;
  • при швидкому застиганні розплавлених вулканічних порід (як обсидіан, від якого відрізняється меншим вмістом компонентів, відмінних від SiO2);
  • при застиганні порід, розплавлених метеоритним ударом (у такому випадку є імпактитом).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]