Станіслав Лещинський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав I Лещинський
Король Польщі
Mányoki Stanislaus Leszczyński.png
Правління 1704-1736
Коронація 4 жовтня 1705
Попередник Август II Сильний
Діти Анна, Марія
Наступник Август III Фрідріх
Дружина Катерина Опалінська
Династія Лещинські
Батько Рафаїл Лещинський
Мати Анна Лещинська
Coat of Arms of Stanislaus Leszczynski as prince of Lorraine.svg

Станісла́в I Лещи́нський (пол. Stanisław Leszczyński) (*20 жовтня 1677 - 23 лютого 1766) — король Речі Посполитої (1704-1711, 1733-1734), а пізніше останній герцог Лотарингії (1737-1766), воєвода познанський (1699). Представник шляхетського роду Лєщинських гербу Венява. Небіж луцького латинського єпископа Богуслава Лєщинського.

Повний титул: польською — Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, smoleński, siewierski i czernihowski, książę Lotaryngii i Barrois.

Українською: Божою Ласкою король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусії, Мазовецький, Жмудський, Інфлянський, Смоленський, Сіверський, Черніговський, князь Лотарінгії і Барруа.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у м. Львові у 1677 році. Був охрещений 21 жовтня 1677 року в Латинській катедрі Львова за участі діда — Станіслава Яна Яблоновського.[1]

У 1699 — воєвода познанський. 12 липня 1704 року Лещинський при підтримці шведського короля Карла XII, військо якого в той час перебувало у Польщі, був обраний польським королем. У 1703-1708 роках вів таємні переговори з гетьманом Іваном Мазепою про об'єднання України, Польщі і Литви у федеративну державу на засадах Гадяцького договору 1658, уклав угоду з гетьманом про спільну боротьбу проти Московського царства. Після поразки шведсько-українських військ у Полтавській битві 1709 Лещинський був змушений виїхати до Франції (його дочка Марія в 1725 стала дружиною французького короля Людовика XV).

Весною 1711 вислав польський військовий відділ Й. Потоцького на допомогу гетьману П. Орлику, який зробив спробу звільнити Гетьманщину з-під московської влади.

В 1733 р. при підтримці Франції вдруге став польським королем (коронувався 12.9.1733), але під тиском Росії, Австрії та Саксонії невдовзі змушений був зректися королівства. Під час війни за польську спадщину 1733-35 (між Росією, Австрією і Саксонією — з одної сторони та військами Лещинського і Францією — з другої) Лещинський та Дзіковські конфедерати, що його підтримували, були розбиті. За умовами Віденського миру 1738 року (прелімінарний з 3.10.1735) Лещинський був змушений остаточно відмовитися від претензій на польський престол на користь Августа III. Повернувся у Францію, де дістав у володіння герцогство Лотарингію і князівство Бар. Помер і похований у Люневілі (Франція).

Автор книги «Вільний голос, що забезпечує свободу» (1733), в якій виступав за проведення реформ з метою зміцнення Речі Посполитої.

Цікаві факти[ред.ред. код]

Станіслав Богуслав Лещинський є Польським королем, який прожив найдовше (88 років та 4 місяці).[2]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Stanisław Leszczyński herbu Wieniawa (1677-1766) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХLII/1, zeszyt 172.— S. 1-110. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Август II Сильний
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1704-1709
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Август II Сильний
Попередник
Август II Сильний
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Король Польщі
Великий князь Литовський
Великий князь Руський

1733-1736
вдруге
Herb Rzeczypospolitej Obojga Narodow.svg Наступник
Август III Фрідріх
Попередник
Франц III Стефан
Blason Lorraine.svg Герцог Лотарингії
1737-1766
Blason Lorraine.svg Наступник
Земля відійшла до Франції