Лизогубівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Лизогубівка
Герб
Вид на село Лизогубівка (2021)
Вид на село Лизогубівка (2021)
Вид на село Лизогубівка (2021)
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Громада Безлюдівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63120010060063178
Облікова картка Лизогубівка 
Основні дані
Засноване 1783
Населення 1439
Площа 2,62 км²
Густота населення 549,24 осіб/км²
Поштовий індекс 62492
Телефонний код +380 57
Географічні дані
Географічні координати 49°49′01″ пн. ш. 36°23′17″ сх. д. / 49.81694° пн. ш. 36.38806° сх. д. / 49.81694; 36.38806Координати: 49°49′01″ пн. ш. 36°23′17″ сх. д. / 49.81694° пн. ш. 36.38806° сх. д. / 49.81694; 36.38806
Середня висота
над рівнем моря
97 м
Відстань до
обласного центру
25 км
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Васищеве
Відстань до
залізничної станції
6,5 км
Місцева влада
Адреса ради 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48
Карта
Лизогубівка. Карта розташування: Україна
Лизогубівка
Лизогубівка
Лизогубівка. Карта розташування: Харківська область
Лизогубівка
Лизогубівка
Мапа
Мапа

Лизогу́бівка — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 1439 осіб. Найближча залізнична зупинка — 13 км.

Село у складі Безлюдівської громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село Лизогубівка знаходиться на правому березі річки Рудка в місці впадання її в річку Уда (ліва притока), нижче за течією примикає село Хмарівка, на протилежному березі — село Тернова (Чугуївський район). До села примикає лісовий масив (сосна).

Назва[ред. | ред. код]

Назва населеного пункту походить від прізвиська мельника (Лизогуба), який побудував млин на річці Рудка.

Історія[ред. | ред. код]

Мапа 1783 року. Лизогубівка тоді називалася, як хутір Безіменний[1]


Село засноване в 1783 році.[1]

За даними на 1862 — хутір Безлюдівської волості Харківського повіту[2].

У 1904 році на кошти місцевих жителів було споруджено школу.

21 червня 2014 року поблизу села загинули військові льотчики Редькін Руслан Вікторович, 37 років, командир екіпажу, підполковник, Лисиченко Олександр Миколайович, штурман, Михайлик Володимир Георгійович, бортінженер. Екіпаж гелікоптера Мі-8Т Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (колишня військова частина Д0170, Ніжин, Чернігівська область) Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Загинули внаслідок падіння гелікоптера, який слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу та гуманітарної допомоги в зоні АТО. 22 червня о 06:45 пошуково-рятувальними силами ДСНС України було виявлено місце катастрофи — через негоду його шукали майже добу. Гелікоптер розбився та згорів, екіпаж загинув[3]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кисиленко В.Ю. Огляд нововіднайдених джерел щодо уточнення початку літочислення окремих населених пунктів Слобожанщини // Слобожанщина. Погляд у минуле - 2020: збірник науково-документальних праць. — Житомир: Видавець О.О. Євенок, 2020. – С.107-116.
  2. рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
  3. У катастрофі біля Чугуєва загинуло три члени екіпажу вертольота МІ-8Т // Державна служба України з надзвичайних ситуацій, 22 червня 2014 [Архівовано 30 червня 2014 у Wayback Machine.]
    На Харківщині впав вертоліт, що прямував до зони АТО // «Українська правда», 22 червня 2014 [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    Міліція порушила кримінальну справу через падіння МІ-8 // «Українська правда», 22 червня 2014 [Архівовано 1 грудня 2014 у Wayback Machine.]
    Причиною падіння вертольота на Харківщині може бути теракт // «Українські Новини», 23 червня 2014 [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.]